http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/34 2026-04-10T11:48:19Z 2026-04-10T11:48:19Z Korkh, О. М. Khmil, V. V. http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/8332 2026-02-10T08:37:49Z 2026-02-10T00:00:00Z

Название: Kant’s Philosophy and the Idea of the Self-Made-Man Авторы: Korkh, О. М.; Khmil, V. V. Аннотация: The authors of this article set the main purpose of understanding the ideological potential of Kant’s philosophical heritage from the viewpoint of its influence on the spread and legitimization of the self-made man idea in the worldview transformations of the modern world. Theoretical basis. Historical, analytical, and hermeneutic methods became fundamental for achieving the goal. The study is based on Kant’s works, as well as on the works of modern researchers of his ideological heritage. Originality. The analysis shows that the idea of the Self-made-man, which originated in the ancient world and gradually spread in the Western culture of the Middle Ages, early Modernism, and especially the Enlightenment, receives significant additional impulses in the context of Kant’s re-thinking of the metaphysical foundations in the theory of knowledge and morality. Perhaps, the systematic theoreti-cal substantiation of people’s abilities to use their own mind, their intellectual, and therefore moral autonomy, and freedom of will as the fundamental principles of personal Self-determination and Self-realization became the most important consequence of this rethinking. This, in turn, became the theoretical and moral-legal basis for further le-gitimization in the modern and postmodern world of the ideal of a person who creates oneself. Conclusions. The importance of Kant’s philosophy in the context of idea generation of the self-made man is hard to overestimate. It is entirely imbued with a leitmotif appeal to the individual to have the courage to use his/her own mind, to be inde-pendent and self-sufficient in assessments, choices, and actions, and therefore also responsible for their consequenc-es, in the end, to be primarily an end, not a means. Thanks to this, a person, according to Hegel, finds an uncondi-tionally strong and stable center in oneself. In fact, by strengthening the position of human-centric philosophy, as well as the moral and legal foundations of liberal humanism, Kant’s ideas provided further ideological legitimation in the orientation of an objectively growing individual towards actively placing Self-reliance and Personal responsi-bility on one’s own destiny as the key principles of the Self-made-man concept.

2026-02-10T00:00:00Z Корх, О. М. http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/8331 2026-02-10T08:31:33Z 2026-02-10T00:00:00Z

Название: До питання етнокультурної ідентичності Миколи Гоголя Авторы: Корх, О. М. Аннотация: У ході аналізу культурно-історичного та світоглядно-психологічного контекстів творчості Миколи Гоголя осмислюються витоки та особливості його етнокультурної ідентичності. Обґрунтовується теза, за якою світогляд Гоголя мав украй амбівалентний характер, оскільки був результатом дії феномену подвійної ідентифікації. Це призвело до значних розривів між українським «ґрунтом» та імперською «долею» видатного письменника. Попри це Гоголь як письменник сформувався насамперед на українському етнокультурному ґрунті і ніколи, попри всі перипетії долі, з ним не поривав. Водночас, на думку автора, методологічно коректним є погляд на Гоголя як на презентанта водночас і української, і російської культур, який свідомо і підсвідомо поєднував і виражав їх у своїй творчості. Тому представляти Гоголя в якійсь одній дихотомічно вираженій іпостасі – як «виключно нашого» (українського) чи, навпаки, «виключно не нашого» (російського), навряд чи, без спотворення істини, припустимо.

2026-02-10T00:00:00Z Корх, О. М. http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/8330 2026-02-10T08:24:22Z 2026-02-10T00:00:00Z

Название: Ідея «Self-made-man»: проблема генезису Авторы: Корх, О. М. Аннотация: Поширення в сучасному світі людини нового типу – так званого «Self-made-man» – актуалізує різноманітні напрямки його осмислення в науковому і ненауковому дискурсі. Необхідним таке осмислення є і в філософському, зокрема історико-філософському контексті, оскільки дозволяє переосмислити традиційний погляд на хронологічні та соціокультурні координати, в яких відбувається генезис ідеї «Self-made-man», а також уточнити її смислове навантаження. Відтак головна мета даного дослідження полягає в історико-філософській реконструкції генезису ідеї «Self-made-man». У ході дослідження показано, що генетично ідея «Self-made-man» нерозривно пов’язана з формуванням принципу індивідуалізму, смисловим ядром якого є визнання права людини на незалежне самовизначення, покладання на свої власні сили та персональну відповідальність за свою долю. Встановлено, що вже антична культура, попри наскрізну домінанту ідеї долі (логосу, року, необхідності тощо), демонструє доволі виразну, хоча і вкрай суперечливу інтенцію на обґрунтування такого права. Вказана інтенція доволі чітко фіксується і в героїчному епосі, і в філософських та правових метаморфозах античної культури. Сутність цих метаморфоз полягає в тому, що самодостатність, яка за традицією вважалась виключним атрибутом полісу (або Єдиного), поступово стає і атрибутом індивідуума, визнаним як факт (зокрема в римському праві) або ж постульованим як ідеал (насамперед в філософії доби еллінізму). В будь-якому випадку явно чи імпліцитно визнавалось, що справжня гідність і щастя людини визначальною мірою залежать не від примх невблаганної долі, а передусім від здатності людини бути незалежною від зовнішнього світу і власних пристрастей, покладатися на свої власні сили і брати на себе відповідальність за свою власну долю. І саме ці ідеї у ході подальшої еволюції утворюють смислове ядро сучасного концепту «Self-made-man».

2026-02-10T00:00:00Z Korkh, O. M. Antonova, V. Y. http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/8329 2026-02-10T08:15:58Z 2026-02-10T00:00:00Z

Название: Metaphysical and Anthropological Principles of the Self-Made-Man Idea in Western Philosophy of the 17th Century Авторы: Korkh, O. M.; Antonova, V. Y. Аннотация: The main purpose of this research is to comprehend the philosophical principles in the spread and legitimation of the Self-made-man idea in the worldview transformations of the 17th century. Theoretical basis. Historical and comparative methods became fundamental ones for the research. The research is based on the creative heritage of R. Descartes, T. Hobbes, J. Locke, as well as the works of modern researchers. Originality. The analysis shows that the Self-made-man idea, which originated in the ancient world and gradually spreads in the Christian Middle Ages, gained a powerful impetus in the philosophical and moral-legal metamorphoses of the 17th century. These metamorphoses theoretically substantiated and radically accelerated the transition from mystical to rational, from theocentric to the anthropocentric worldview, and, as a result, to the recognition of the intellectual autonomy of the individuals and the freedom of their own will, the emergence of the construct of natural human rights, the requirements of religious tolerance and freedom of conscience, ultimately, to the principle of reliance on one’s own strength and the individual’s personal responsibility for one’s own destiny. Exactly these ideas in interaction with the ideas of Puritanism became the theoretical basis for the formation of B. Franklin’s views and the corresponding cultural code. Conclusions. The philosophy of the 17th century, having laid the principles of a new – subject-centric – metaphysics, as well as the philosophical and legal foundations of liberal ideology, provided philosophical and moral-legal legitimation to the sporadic attempts of man to break out of the triple circle of fatalism, paternalism, and conformity to a rationally founded and the ever-growing orientation of the individual towards active self-determination and self-realization, self-reliance and personal responsibility for their own destiny as key principles of the Self-made-man concept.

2026-02-10T00:00:00Z