<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Коллекция: правонаступник наукового збірника "Вісник Академії митної служби України. Серія: "Державне управління"</title>
  <link rel="alternate" href="http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/3835" />
  <subtitle>правонаступник наукового збірника "Вісник Академії митної служби України. Серія: "Державне управління"</subtitle>
  <id>http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/3835</id>
  <updated>2026-04-07T08:57:40Z</updated>
  <dc:date>2026-04-07T08:57:40Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Ключові проблеми співпраці України з Європейським Союзом</title>
    <link rel="alternate" href="http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/3851" />
    <author>
      <name>Беглиця, В. П.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Шаловинська, О. І.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Behlytsya, V. P.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Shalovynska, O. I.</name>
    </author>
    <id>http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/3851</id>
    <updated>2020-02-10T11:42:15Z</updated>
    <published>2020-02-10T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Ключові проблеми співпраці України з Європейським Союзом
Авторы: Беглиця, В. П.; Шаловинська, О. І.; Behlytsya, V. P.; Shalovynska, O. I.
Аннотация: Характерною рисою сучасного світового розвитку країн є активізація інтеграційних процесів у світі та Європі зокрема. При цьому навіть ті країни, які не входять до складу інтеграційних об’єднань, неминуче відчувають на собі їх відчутний вплив. Після останнього розширення ЄС Україна стала безпосереднім сусідом Євросоюзу, і це відкриває нові можливості для поглиблення співпраці між Україною та ЄС. Реалізація курсу на євроінтеграцію України є невідповідною частиною внутрішньої реформи, спрямованою на економічну історію. Поглиблена співпраця з Європейським Союзом є створенням елементу змінення стабільності та безпеки на європейському континенті, стимулювання внутрішніх економічних та політичних реформ, що сприяють розвитку громадськості та розвитку соціально важливих економічних питань України. Європейська інтеграція задекларована як стратегічний напрям розвитку України. Вона є не лише зовнішньоекономічним вектором, а й орієнтиром цінностей для всього українського суспільства. Інтеграцію України до ЄС сьогодні підтримують усі структури влади та переважна більшість українського населення. Однак у цьому стратегічному напрямі розвитку нашої&#xD;
держави виникає багато труднощів об’єктивного і суб’єктивного характеру. Причому їх подолання залежить не тільки від України, а й від зовнішніх чинників, які знаходяться за її межами. Використовуючи методологію функціонального аналізу, системного підходу та аналогії, у статті автор аналізує стан політико-економічних відносин між Україно та Європейським Союзом, основні причини політико-економічних проблем, які виникли між ЄС та Україною. Особлива увага звернута на макроекономічні проблеми сучасної України. Зроблено висновки про необхідність проведення виважених як політичних, так і економічних рішень, від яких залежать перспективи інтеграції України до ЄС.</summary>
    <dc:date>2020-02-10T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Американська модель державної політики у сфері соціальної адаптації та захисту учасників бойових дій</title>
    <link rel="alternate" href="http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/3850" />
    <author>
      <name>Кривошей, В. М.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Kryvoshei, V. M.</name>
    </author>
    <id>http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/3850</id>
    <updated>2020-02-10T11:35:00Z</updated>
    <published>2020-02-10T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Американська модель державної політики у сфері соціальної адаптації та захисту учасників бойових дій
Авторы: Кривошей, В. М.; Kryvoshei, V. M.
Аннотация: У статті досліджено сучасний стан формування й реалізації державної політики у сфері соціальної адаптації (реабілітації) та соціального захисту учасників бойових дій у США. Досліджено сутність позиції держави щодо соціальної адаптації, реабілітації та соціального захисту щодо учасників бойових дій.&#xD;
Дослідження висвітлює досвід соціально-психологічної реабілітації та повернення до мирного життя учасників бойових дій у громадських структурах, де ветерани збираються разом. Зазначені основні напрями цієї роботи: масові заходи, що привертають увагу до проблем ветеранів, або заходи з їх вшанування;&#xD;
спортивні ветеранські ігри (змагання), до яких залучають інвалідів (які демонструють унікальну силу), ветеранів війни. У ветеранських клубах створюються сприятливі умови для спілкування з бойовими побратимами, що дає можливість зняти бойовий стрес без звернення до психотерапевта.&#xD;
Зазначено, що рівень вітчизняної психіатрії в питаннях реабілітації учасників війни на сході залишається досить малокваліфікованим і малодоступним, необов’язковим, більшу допомогу надають волонтерські організації, які здійснюють цю справу. Наголошено на тому, що в США створено розгалужену систему адаптації ветеранів, на яку виділяється більше 60 млрд доларів щорічно, що дало змогу&#xD;
побудувати дієву систему реабілітації ветеранів.&#xD;
Визначено, що в США законодавчо затверджені належні норми соціального забезпечення, як і у провідних країнах – членах НАТО. Соціальний захист та супровід учасників бойових дій, військових ветеранів є одним із найважливіших складників у військовому законодавстві. Такий підхід до утвердження й підтримання високого життєвого рівня військовослужбовців сприяє додержанню належного морально-психологічного стану у збройних силах, позитивно впливає на процеси вдосконалення й підтримання високого рівня боєготовності та спроможності якісно і вчасно виконувати різноманітні завдання сектору безпеки й оборони держави, а також на залучення до збройних сил найбільш розвинених в інтелектуальному та фізичному плані осіб і створення досить високої конкурентної спроможності військової служби на ринку праці</summary>
    <dc:date>2020-02-10T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Формування ефективного і цілеспрямованого взаємозв’язку з громадськістю в системі публічного управління</title>
    <link rel="alternate" href="http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/3849" />
    <author>
      <name>Юськов, Г. М.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Iuskov, G. М.</name>
    </author>
    <id>http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/3849</id>
    <updated>2020-02-10T11:28:39Z</updated>
    <published>2020-02-10T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Формування ефективного і цілеспрямованого взаємозв’язку з громадськістю в системі публічного управління
Авторы: Юськов, Г. М.; Iuskov, G. М.
Аннотация: Зазначено, що порівняльний аналіз концепцій, категорій і функцій зв’язку з громадськістю дозволяє сформулювати два підходи до розуміння зв’язку з громадськістю: управлінський і технологічний.&#xD;
Перший визначає PR як особливу діяльність управління, медіатора управління; другий – як технологічну сферу діяльності з набором конкретних прийомів, методів, способів, процедур, за допомогою яких організація налагоджує контакти з громадськістю. З позиції цього підходу для зв’язку з громадськістю&#xD;
як до особливої діяльності управління з певним набором «екологічних» прийомів і методів можна запропонувати таке визначення. Зв’язок з громадськістю – це управління складною соціальною взаємодією організації з громадськістю з метою узгодження її діяльност і з громадськими інтересами, а також досягнення взаєморозуміння і підтримки.&#xD;
Визначено, що зв’язок з громадськістю не вирішує всіх проблем, пов’язаних з взаємодією організації і громадськості (в тому числі органів державної влади), а лише їх певну групу, як-от: створення стійких позитивних взаємодій; формування іміджу; адаптацію до суспільних змін і очікувань; врахування громадської думки і реагування на потреби суспільства тощо. Проте рішення цих проблем має винятко-&#xD;
во важливий, стратегічний характер. Особливе значення має зв’язок з громадськістю для встановлення діалогу між суспільством і державою. Недарма технології зв’язку з громадськістю необхідні і широко використовуються органами влади у всіх демократичних розвинених країнах. Виняткову важливість створення ефективного і цілеспрямованого зв’язку з громадськістю набуває в одній із трьох гілок державної влади – виконавчій.</summary>
    <dc:date>2020-02-10T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Особливості реструктуризації та конверсії оборонної промисловості України</title>
    <link rel="alternate" href="http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/3848" />
    <author>
      <name>Усаченко, О. О.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Usachenko, O. О.</name>
    </author>
    <id>http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/3848</id>
    <updated>2020-02-10T11:21:55Z</updated>
    <published>2020-02-10T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Особливості реструктуризації та конверсії оборонної промисловості України
Авторы: Усаченко, О. О.; Usachenko, O. О.
Аннотация: Зазначено, що тепер відбувається постійний обмін сферами й методами регулювання між публічним, зокрема адміністративним, і приватним цивільним правом. Одні з них переходять у галузь публічно-правового регулювання, коли виникають нові суспільні інтереси або явища та процеси, що вимагають державного регулювання. Інші сфери належать до приватноправового регулювання, коли&#xD;
розширення самостійності суб’єктів господарювання вимагає звуження галузей державного управління. Такий стан цілком відповідає сучасним вимогам поєднання публічно-правових та приватноправових засад регулювання. Автор не поділяє погляд щодо необхідного переважання приватноправових засад у регулюванні суспільних відносин. Більш обґрунтованим є підхід учених, які вважають, що формування&#xD;
системи нормативно-правового регулювання в цій галузі має базуватися на ретельно відпрацьованій теоретичній концепції, яка органічно поєднує публічні та приватні інтереси.&#xD;
Визначено, що організаційно-правові механізми державного регулювання розвитку оборонної промисловості повинні бути розраховані на те, що найважливіша роль у забезпеченні національних інтересів України належить оборонній промисловості. Реструктуризація та конверсія оборонної промисловості повинна здійснюватися без шкоди для розвитку нових технологій і науково-технічних можливостей, з&#xD;
модернізацією озброєнь, військової та спеціальної техніки, а також зі зміцненням українських позицій на світовій арені.&#xD;
Отже, регулювання управлінської діяльності у сфері оборонної промисловості має ґрунтуватися&#xD;
насамперед на основі адміністративно-правових норм, тому що вони спрямовані на досягнення публіч-&#xD;
них (державних) інтересів. Зазначений погляд є задовільним, оскільки найбільше відповідає стану сучас-&#xD;
ного адміністративного права.&#xD;
Система адміністративного права, її об’єкти та методи регулювання зазнають нині важливих&#xD;
змін. До цього часу державне управління характеризувалося винятково наказовим характером, але на&#xD;
сьогодні традиційний елемент галузі помітно втрачає своє значення, значно більшу роль відіграють&#xD;
його основні функції: державне управління, державне регулювання, легалізація та контроль (нагляд).</summary>
    <dc:date>2020-02-10T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

