<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Коллекция: Правонаступник наукового збірника “Вісник Академії митної служби України. Серія: “Державне управління”</title>
  <link rel="alternate" href="http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/5200" />
  <subtitle>Правонаступник наукового збірника “Вісник Академії митної служби України. Серія: “Державне управління”</subtitle>
  <id>http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/5200</id>
  <updated>2026-04-03T01:40:43Z</updated>
  <dc:date>2026-04-03T01:40:43Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Сучасні тенденції запровадження цифровізації публічного управління в країнах Європейського Союзу</title>
    <link rel="alternate" href="http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/5222" />
    <author>
      <name>Савченко, О. C.</name>
    </author>
    <id>http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/5222</id>
    <updated>2023-05-01T11:12:23Z</updated>
    <published>2023-05-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Сучасні тенденції запровадження цифровізації публічного управління в країнах Європейського Союзу
Авторы: Савченко, О. C.
Аннотация: У статті обґрунтовано, що цифровізація і цифрові технології змінили істотним чином і саме публічне управління, і людське суспільство, а також змінили та підвищили якість життя. Подальший розвиток цифрових технологій є ключовим напрямом розвитку публічного управління будь-якої країни та регіону світу, робить можливим появу таких нових інноваційних цифрових продуктів, як, наприклад, створення цифрової медицини, формування електронного уряду, надання електронних послуг населенню, формування «розумних», або інтелектуальних, міст, впровадження промислових виробництв, керованих&#xD;
штучним інтелектом. Пандемія COVID-19 виокремила такі гострі проблеми, як, зокрема, «цифрова бідність», і ще раз підтвердила необхідність цифрової трансформації.&#xD;
Впровадження цифровізації публічного управління стрімко поширюється у світі. Водночас розмах і специфіка цього явища у різних країнах різні. У 2020 р. у рейтингу, складеному на основі оцінки розвитку електронного уряду 193 членів ООН, що враховує охоплення та якість онлайн-послуг, стану телекомунікаційної інфраструктури та наявного людського потенціалу, перші три місця посідали Данія, Республіка Корея та Естонія.&#xD;
Автором проаналізовано досвід впровадження цифровізації в систему публічного управління у Німеччині, Франції, Великобританії та Естонії.&#xD;
Обґрунтовано, що досвід європейських країн щодо запровадження цифровізації публічного управління має такі ознаки: поступовість реформ, адаптація наявних інструментів до цифрової ери; багаторівневе регулювання (державне, незалежна влада, приватне), співпраця влади та бізнесу; відкритість публічних даних; активна громадська участь; акцент на захисті персональних даних у регулюванні використання цифрових технологій; орієнтованість на рівність осіб у доступі до технологій та їх використанні; підтримка держави (субсидії на підключення до Інтернету, навчання цифрових навичок, підтримка&#xD;
незахищених верств громадян); комплексний підхід до реформування законодавства у зв’язку з розвитком цифрових технологій (трудові відносини, охорона довкілля, громадські послуги, публічна власність, зв’язок); орієнтованість на європейське та міжнародне співробітництво, включення до загальносвітових процесів.</summary>
    <dc:date>2023-05-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Європейський адміністративний простір і його вплив на національні правові системи держав-членів Європейського Союзу і країн-кандидатів</title>
    <link rel="alternate" href="http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/5221" />
    <author>
      <name>Худавердієва, В. А.</name>
    </author>
    <id>http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/5221</id>
    <updated>2023-05-01T09:28:32Z</updated>
    <published>2023-05-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Європейський адміністративний простір і його вплив на національні правові системи держав-членів Європейського Союзу і країн-кандидатів
Авторы: Худавердієва, В. А.
Аннотация: У статті досліджено сутність феномена європеїзації державного управління країн-членів ЄС і європейського адмінстративного простору та вивчення його впливу на національні правові системи країн-членів Європейського Союзу та України (країна-кандидат), визначено основні підходи до реформування державного управління в Україні на основі застосування системи загальнонаукових та спеціальних методів пізнання у контексті європейської інтеграції. Якість державного управління відіграє основну роль у процесі європейської інтеграції, виступаючи як рушійна сила реформ, необхідних для досягнення відповідності критеріям членства в Європейському Союзі. Реформа державного управління є однією з основних горизонтальних реформ, оскільки виступає як передумова для застосування законодавства, близького до права ЄС. Метою реформування державного управління є визначення та зміцнення загальної адміністративно-управлінської спроможності управління на основі принципів належного управління та передового досвіду країн-членів ЄС, перетворення його на дієвий інструмент безперервного та сталого розвитку України.</summary>
    <dc:date>2023-05-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Соціально-економічний стан воюючої країни у зв’язку з євроінтеграційним поступом: оцінка та антикризові заходи держави</title>
    <link rel="alternate" href="http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/5220" />
    <author>
      <name>Трещов, М. М.</name>
    </author>
    <id>http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/5220</id>
    <updated>2023-05-01T09:23:14Z</updated>
    <published>2023-05-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Соціально-економічний стан воюючої країни у зв’язку з євроінтеграційним поступом: оцінка та антикризові заходи держави
Авторы: Трещов, М. М.
Аннотация: У статті здійснено аналіз показників соціально-економічного стану України, розрахованих за наслідками повномасштабного вторгнення Росії національними та міжнародними інституціями, такими як Міжнародний валютний фонд, Світовий Банк, Управління верховного комісара ООН у справах біженців, Державна служба статистики України, Національний Банк України, Державна казначейська служба України, Ukraine Economic Outllok Ukraine. Масштаби кризових явищ в економіці України загалом та бюджетно-фіскальній сфері зокрема становлять загрозу як насамперед національній безпеці, так&#xD;
і розвитку євроінтеграційних процесів. Обґрунтовано, що поряд із поглибленням економічної кризи корегування потребує політика органів державної влади та місцевого самоврядування, де з виключно розширенням переліку соціальних програм та контингенту отримувачів соціальних послуг фактично ігнорується вжиття заходів щодо швидкої адаптації громадян до нових реалій життя в умовах воєнного стану та стимулювання внутрішньо переміщених осіб до відновлення економічної активності. Очевидно, що падіння економіки України буде суттєво глибшим, ніж у попередні фінансові та «ковідну» кризи,&#xD;
а також кризу 2014–2015 рр. (за прогнозом Міжнародного валютного фонду, воно становитиме -35% у 2022 р.). При цьому ситуація в Україні та введення санкцій проти РФ стали головними чинниками погіршення очікуваних показників зростання світової економіки у 2022 р., яке, за розрахунками експертів МВФ, становитиме 3,2% проти попередньо прогнозованих 3,6%. Обґрунтовано, що пришвидшення темпів відновлення держави неможливе без залучення значної міжнародної допомоги, зокрема аналогу «Плану Маршала» для України, який у зв’язку зі значною невизначеністю як термінів, так і параметрів&#xD;
нині не включено до припущень базових сценаріїв прогнозів міжнародних інституцій. Зростання дефіциту та прийняття в останньому законодавчому акті норми щодо доступу до прямого фінансування за рахунок Національного банку України у форматі обов’язку центрального банку одразу повертати в державний бюджет доходи від облігацій внутрішньої державної позики відкриває постійну можливість «доступу до друкарського верстату» замість здійснення непопулярних, але потрібних кроків з досягнення макрофінансової стабільності. Це суперечить умовам співпраці з Міжнародним валютним&#xD;
фондом та ставить під сумнів укладення угоди про співпрацю з міжнародними донорами, а також несе ризики для процесу євроінтеграції України. За результатами дослідження запропоновано антикризові напрями стабілізації соціально-економічного стану воюючої країни, зокрема у бюджетно-фіскальній сфері.</summary>
    <dc:date>2023-05-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Роль уряду щодо впровадження третьої місії в українських університетах в умовах євроінтеграції</title>
    <link rel="alternate" href="http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/5219" />
    <author>
      <name>Сич, Т. В.</name>
    </author>
    <id>http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/5219</id>
    <updated>2023-05-01T09:07:40Z</updated>
    <published>2023-05-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Роль уряду щодо впровадження третьої місії в українських університетах в умовах євроінтеграції
Авторы: Сич, Т. В.
Аннотация: У статті розглянуто проблему державного управління вищою освітою в аспекті спрямування діяльності українських університетів на виконання третьої місії (ТМ) як напрям євроінтеграції. Уточнено сутність поняття «третя місія», яке розуміється як економічна та соціальна місія університетів щодо їх внеску у розвиток громад та територій. Розглянуто формування місій університету в історичному ракурсі та взаємозв’язок традиційних місій університетів (навчання та дослдження) із ТМ.&#xD;
На основі аналізу наукової літератури, у якій висвітлено світовий досвід трансформації до  підприємницького університету, окреслено фактори, що сприяють спрямуванню університетів на виконання ТМ, розглянуто їх порівняно з вітчизняними реаліями функціонування та розвитку вищої освіти. Визначено внутрішні й зовнішні механізми та етапи впровадження ТМ в університетах. Акцентовано увагу на тому, що розвиток підприємницької діяльності університету вимагає не лише&#xD;
змін в інфраструктурі, але й формування єдиної культури в академічних колах та серед академічного персоналу. Зазначено, що створення спеціальних служби, відповідальних за управління діяльністю за ТМ, може стати важливим заходом щодо запобігання перешкод реалізації ТМ та подолання супротиву академічної спільноти. Виділено механізми підтримки урядом впровадження та реалізації третьої місії університетів, які застосовуються у світовій практиці. Розглянуто заходи з боку уряду, які вже застосовуються в Україні задля спрямування університетів на виконання третьої місії. Визначено напрями впливу уряду на цей процес, заходи впровадження у вітчизняній практиці управління вищою освітою задля залучення українських університетів до процесу відродження та інтерактивної підтримки регіонів.</summary>
    <dc:date>2023-05-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

