http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/5188 Правонаступник наукового збірника “Вісник Академії митної служби України. Серія: “Державне управління” 2026-04-05T20:18:06Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/5199 Название: Міжнародний досвід управлінської моделі системи запобігання та протидії незаконному переміщенню товарів через митний кордон Авторы: Хома, В. О.; Жданова, В. П. Аннотация: Актуальність дослідження зумовлена тим, що упродовж останніх років спостерігається значне зростання кількості митних правопорушень, пов’язаних із незаконним переміщенням товарів через митний кордон України. Загострює проблему відсутність в органах державної влади узгоджених даних про обсяги незаконного переміщення товарів через митний кордон України. У статті висвітлено міжнародний досвід управлінської моделі системи запобігання та протидії незаконному переміщенню товарів через митний кордон на прикладі таких країн, як Республіка Польща та Велика Британія. Досліджено їхні досягнення у сфері управління системою запобігання та протидії незаконному переміщенню товарів через митний кордон, які були б цінними для української практики. Також проаналізовано організаційну структуру діяльності митних служб цих країн. У статті виявлено низку відповідностей управлінської моделі системи запобігання та протидії незаконному переміщенню товарів через митний кордон Республіки Польща принципам функціонування управлінських моделей. На прикладі митної служби Великої Британії встановлено, що організаційна структура є лінійно-функціональною. За такою організаційною структурою лінійні ланки управління повинні ухвалювати рішення та контролювати, а функціональні – консультувати, інформувати, організовувати, планувати. Такий стан речей і обумовлює актуальність цієї статті. 2023-04-26T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/5198 Название: Проблеми регулювання обмежень щодо діяльності колишніх публічних службовців в Україні Авторы: Кравченко, С. О.; Комашко, В. В. Аннотация: Стаття присвячена проблемам регулювання обмежень щодо діяльності колишніх публічних службовців в Україні, серед яких виділено: неоднозначність та звужений підхід у формулюванні заборони на працевлаштування колишніх публічних службовців; однаковий підхід щодо цієї заборони для осіб, що працювали на посадах різних категорій; несформованість організаційно-правового механізму реалізації заборони щодо зазначеного працевлаштування, слабка дієвість цієї заборони; неврегульованість питань лобістської діяльності колишніх посадовців; відсутність відповідальності у досить багатьох випадках за неправомірне використання колишніми посадовцями службової інформації. Для вирішення зазначених проблем обґрунтовано наступні основні рекомендації: – залишити передбачену ст. 26 Закону України «Про запобігання корупції» заборону на працевлаштування лише для колишніх посадових осіб вищого рівня, визначивши їх перелік з використанням поняття «національні публічні діячі»; – встановити, що зазначена заборона стосується юридичних осіб приватного права та ФОП, щодо яких колишні національні публічні діячі приймали будь-які рішення або з якими вони мали службові стосунки під час перебування на посадах; – запровадити механізм компенсаційних виплат колишнім національним публічним діячам на період дії заборони на працевлаштування; – створити спеціальний реєстр колишніх національних публічних діячів з можливістю доступу до нього усіх роботодавців та обов’язком останніх подавати до реєстру дані про прийняття на роботу таких діячів; – запровадити інститут лобістської діяльності шляхом прийняття спеціального закону, в якому передбачити заборону займатися такою діяльністю на встановлений термін для чітко визначеного кола колишніх посадовців; – встановити адміністративну відповідальність у вигляді штрафу для колишніх публічних службовців за порушення заборони на працевлаштування, а також для роботодавців за прийом на роботу таких осіб; – запровадити окремий вид адміністративної відповідальності для колишніх публічних службовців за розголошення або використання в інший спосіб у своїх інтересах службової інформації. 2023-04-26T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/5197 Название: Вектори удосконалення процедури прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства в умовах війни Авторы: Шавлак, М. А. Аннотация: Статтю присвячено актуальній темі удосконалення проведення процедури прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства (ДПП) як інструменту залучення інвестиційних коштів у відновлення та територіальний розвиток регіонів України у воєнний та післявоєнний періоди. Досліджено процедуру прийняття рішення про здійснення ДПП, що сьогодні сформована в Україні, і складається із трьох етапів: підготовка пропозиції про здійснення ДПП, аналіз ефективності здійснення ДПП, прийняття рішення про здійснення ДПП (або його недоцільність). На основі проведеного критичного аналізу законодавчих актів і наукових джерел з питань формування механізму реалізації ДПП сформовано комплексну схему процедури прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства. Виявлено проблемні питання законодавчого характеру на етапах підготовки пропозиції про здійснення ДПП, аналізу ефективності здійснення ДПП, прийняття рішення про здійснення ДПП. Доведено необхідність доповненням структури концептуальної записки такими пунктами як «Загальні відомості про об’єкт ДПП» та «Інформація про ініціатора проекту». Висвітлено проблему зниження ефективності реалізації проектів через орієнтацію їх ініціаторів ще на початковій стадії на джерела фінансування, а не на суспільну важливість проекту. Розроблено практичні рекомендації із усунення недоліків та наведено вектори удосконалення кожного із етапів процедури прийняття рішення про здійснення ДПП. Запропоновано алгоритм дослідження доцільності реалізації проекту через механізм ДПП на основі розрахунку економічної ефективності реалізації проекту окремо для державного та приватного партнерів в залежності від особливостей та форми такого партнерства. Доведено необхідність перегляду та скорочення строків проведення аналізу ефективності здійснення ДПП. Висвітлено основні пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів та вдосконалення процедури прийняття рішення про здійснення ДПП з метою адаптації використання цього механізму в умовах війни для збільшення інвестиційних потоків у відбудову України. 2023-04-26T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/5196 Название: Публічне управління безпекою особистості крізь призму соціального захисту та соціальної безпеки Авторы: Цимбал, Б. М. Аннотация: Автором акцентовано увагу на тому, що генеза сучасної науки висувала фундаментальним постулатом той аспект, що потрібний поступовий відхід від уявлення про людину як про елементу продуктивних сил, до акценту на зовсім інших уявленням – розвитку та регресії саме особистості, адже справжня цінність людини полягає не у родових чи типових характеристиках, а у сприйнятті як історично-одиничній людині, яка не може бути замінена і заміщена, а отже, цінність кожної окремої людини лише тоді буде недоторканною, коли конкретних людей перестануть розглядати як взаємозамінний матеріал для формування за загальною мірою. Відтак, комплекс заходів пов’язаних із соціальним захистом та соціальною безпекою у контексті публічного управління безпекою особистості набуває особливого значення. Акцентовано увагу на тому, що одним із засобів забезпечення соціальної безпеки особистості, попередження соціальних ризиків виступає соціальний захист людини, громадянина, особистості. Аналіз світового досвіду соціального захисту свідчить, що моделі соціальної політики та соціального захисту визначаються економічною системою, що склалася, соціальними цілями, орієнтацією держави на забезпечення якості життя; при розмаїтті моделей загальним є зростання масштабів втручання держави в економічне та соціальне життя; орієнтація на захист сімейних доходів; стабільність, прозорість, адресність, комплексність системи. Зроблено висновок, що основними рисами сформованого нового механізму функціонування галузей соціальної сфери мають стати подальша децентралізація управління установами соціальної інфраструктури, передача основних функцій управління та відповідальності за її розвиток місцевим органам влади, перехід від територіально-виробничого принципу побудови мережі цих установ до регіонального, розширення самостійності установ у прийнятті рішень та організації діяль- ності, надання споживачам свободи вибору установ та форм обслуговування. 2023-04-26T00:00:00Z