http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/7016 Правонаступник наукового збірника “Вісник Академії митної служби України. Серія: “Державне управління” 2026-04-05T20:17:12Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/7142 Название: Особливості організаційно-правових реформ у реалізації державної політики охорони здоров’я на сучасному етапі соціально-економічних трансформацій Авторы: Бобак, А. І.; Держко, І. З. Аннотация: У статті зазначено, що в Україні зараз активно розвивається система державного регулювання охорони здоров’я, яка включає управління цією сферою через органи державної влади, а також співпрацю між державними установами і саморегульованими професійними організаціями. Водночас, в Україні немає чітко визначеного співвідношення між державним регулюванням і саморегулюванням в медичній сфері, що потребує подальшої роботи з удосконалення нормативно-правової бази та практичних механізмів державного управління медичною діяльністю. Встановлено, що сьогодні важливо зберігати загальні принципи правового регулювання медичної діяльності, одночасно акцентуючи увагу на тих аспектах, що потребують особливого контролю та регулювання. Це може включати практики, пов’язані з високими ризиками для здоров’я, такі як хірургічні втручання, онкологічне лікування, трансплантація органів, а також інші специфічні види медичної допомоги, які потребують особливого моніторингу та нормативного забезпечення. Такий підхід дозволяє забезпечити ефективне державне регулювання, зберігаючи при цьому рівновагу між доступністю послуг і безпекою пацієнтів. Доведено, що для досягнення балансу між загальними принципами та специфічними вимогами необхідно враховувати загальні положення про послуги, так і специфіку медичної практики, забезпечуючи відповідний рівень правового захисту як для пацієнтів, так і для медичних установ. У цивільно-правовому контексті медична послуга є діяльністю виконавця, спрямованою на задоволення потреб замовника у діагностиці, лікуванні, профілактиці захворювань та інших медичних діях. Правове регулювання у цій сфері повинно враховувати численні аспекти, серед яких важливе місце займають економічні ефекти та соціальна значущість медичних послуг. Обґрунтовано, що зазначені норми повинні бути чітко прописані в українському законодавстві, щоб забезпечити баланс між правами громадян і потребами держави в умовах надзвичайних ситуацій. Розробка ефективної державної політики в охороні здоров’я має включати врегулювання медичних практик у специфічних умовах та забезпечення прав пацієнтів навіть в умовах правових і соціальних змін. Система охорони здоров’я в Україні є не лише сферою, яка забезпечує громадське здоров’я, але й важливою частиною соціально-економічної діяльності. 2025-02-13T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/7141 Название: Інформаційно-технологічні аспекти формування та реалізації державної політики реформ у системі охорони здоров’я на сучасному етапі в Україні Авторы: Бобак, А. І.; Шимечко, О. С. Аннотация: У статті зазначено, що роль інформаційних технологій у трансформації організації медичних послуг у контексті публічного управління. Впровадження цифрових інструментів сприяє підвищенню ефективності роботи медичних установ, покращенню якості послуг та прозорості управлінських процесів. Особливу увагу приділено аналізу сучасних підходів до використання інформаційних систем для моніторингу здоров’я населення, управління ресурсами та забезпечення оперативної взаємодії між різними рівнями сучасної медичної допомоги. Розглянуто перспективи розвитку інтегрованих інформаційних платформ, які підтримують багаторівневу взаємодію між суб’єктами публічного управління та медичними установами, що сприяє створенню стійкої та інноваційної системи охорони здоров’я. Війна створила безпрецедентні виклики, включаючи необхідність лікування великої кількості поранених, організацію реабілітації та підтримки психічного здоров’я, а також відновлення зруйнованої інфраструктури. В умовах обмежених ресурсів і правового режиму воєнного стану інформаційні технології стали ключовим інструментом для підвищення ефективності організації надання медичних послуг. Обґрунтовано необхідність удосконалення нормативно-правової бази, що регулює цифровізацію медичних послуг, а також важливість інвестицій у професійний розвиток фахівців для забезпечення стійкості та інноваційності системи охорони здоров’я. Інтеграція таких інновацій, як телемедицина, електронні медичні картки та інтегровані бази даних, створила нові можливості для надання допомоги навіть у кризових умовах, забезпечуючи діагностику, лікування та моніторинг стану пацієнтів у найскладніших ситуаціях. У повоєнному контексті інформаційні технології залишатимуться центральним елементом трансформації української системи охорони здоров’я. Акцентовано увагу на викликах, пов’язаних із впровадженням технологій, зокрема необхідності адаптації нормативно-правової бази, захисту персональних даних і забезпечення цифрової грамотності фахівців. Мобільні клініки, обладнані телемедичними модулями, стали важливим інструментом надання допомоги у віддалених або постраждалих від війни регіонах. Ці рішення сприяють швидкому реагуванню на критичні потреби пацієнтів та оптимізації процесу лікування в умовах обмеженої інфраструктури. Також, ключову роль відіграють програми цифровізації, що дозволяє об’єднати лікарів, пацієнтів і фармацевтичні мережі в єдину мережу. 2025-02-13T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/7140 Название: Роль світових неурядових організацій у формуванні та реалізації політики глобальної безпеки в міжнародній системі охорони здоров’я Авторы: Бобак, А. І. Аннотация: У статті розглядаються актуальні аспекти ролі міжнародних організацій у забезпеченні глобальної безпеки в контексті охорони здоров’я через призму публічного управління та адміністрування. Особливу увагу приділено діяльності таких структур, як Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), ЮНІСЕФ, ООН і Міжнародний Червоний Хрест, у протидії епідеміологічним загрозам, пандеміям, боротьбі з інфекційними захворюваннями, а також у зміцненні національних систем громадського здоров’я. Аналізуються механізми міжнародної співпраці для управління кризами у сфері охорони здоров’я, формування стратегій сталого розвитку та інтеграції міжнародного досвіду в національні системи охорони здоров’я. Окрема увага приділяється впливу війни рф проти України, яка спричиняє гуманітарну катастрофу, посилює ризики для громадського здоров’я, руйнує медичну інфраструктуру та створює додаткові виклики для міжнародної спільноти. Сучасний світ оточений численними викликами, серед яких військові конфлікти, економічні кризи, що загрожують глобальній безпеці та стабільності. Акцентовано на необхідності інноваційних підходів до публічного управління, координації міждержавних зусиль та посилення міжнародної взаємодії для ефективного реагування на сучасні глобальні виклики. В таких умовах міжнародна співпраця набуває критичного значення. Роль міжнародних організацій, таких як ВООЗ, ООН, ЮНІСЕФ та Міжнародний Червоний Хрест, стає ключовою у підтримці систем охорони здоров’я, забезпеченні гуманітарної допомоги та впровадженні довгострокових стратегій відновлення. Спільні зусилля держав та міжнародних структур сприяють ефективнішому реагуванню на кризи, збереженню людського капіталу та створенню основ для сталого соціально-економічного розвитку. Обґрунтовано, що забезпечення глобальної безпеки, зокрема у сфері охорони здоров’я, вимагає нового підходу до публічного управління, що базується на інтернаціональній координації, обміні досвідом та інтеграції інноваційних рішень. Сутність ролі міжнародних організацій у підтримці міжнародного миру та безпеки завжди залишаються в центрі уваги науковців та практиків. В умовах сучасних глобальних викликів, включаючи епідеміологічні загрози, військові конфлікти, екологічні катастрофи та загрози кібербезпеці, зазначені питання набувають ще більшої актуальності. 2025-02-13T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/7139 Название: Удосконалення організаційних засад розвитку наукової діяльності в Україні на шляху повоєнного відновлення Авторы: Бобровська, О. Ю. Аннотация: У статті обґрунтовано необхідність поглибленої уваги до розвитку наукової діяльності в Україні як джерела і чинника повоєнного відновлення економіки регіонів. Доведена необхідність першочергового застосування організаційних резервів розвитку науки. У складі запропонованих заходів виділено реформування органів державного управління розвитком науки і поповнення його функцій розвитком наукової галузі на рівні регіонів. Показано, що в період розбудови України наука повинна стати невіддільною складовою частиною модернізації всіх сфер і процесів соціально-економічного відновлення економіки країни, починаючи з первісного рівня організації і функціонування процесів життєдіяльності регіонів. Визначено функції і завдання удосконалення системи управління розвитком науки на регіональному і центральному рівнях. Відмічена опосередкована і пряма залежність відновлення економіки і соціальної сфери регіонів від стану наукового збагачення процесів діяльності суб’єктів господарювання і організацій, що функціонують на їх територіях. Показана необхідність пришвидшення повної реалізації наявних і створюваних наукових знань і здобутків у трансформаційні виробничо-господарські процеси в регіонах, а також інноватизації процесів регіонального управління ними. Підкреслена важливість підвищення ролі включення регіональної і місцевої влади областей в активізацію розвитку і запровадження наукових здобутків у процеси життєдіяльності на керованих територіях шляхом створення науково-дослідних організацій кластерного типу. Із застосуванням кластерного підходу обґрунтовані пропозиції щодо створення в регіонах системи управління розвитком науки для активізації запровадження наукових здобутків в інноватизацію діяльності. Організаційними формами запропоновано використання регіональних наукових кластерів, засновниками й учасниками яких повинні стати органи влади, представники галузей, суб’єкти господарювання, наукові інституції та університети. Обґрунтовано доцільність створення наукових кластерів регіонів, які будуть об’єднувати всі наукові парки, наукові інституції, розробників наукової продукції і її споживачів. Запропоновані функції і завдання органу управління науковим розвитком у регіоні, який повинен бути відокремлений від Департаменту освіти і науки обласної державної адміністрації і представлений як самостійний організаційний підрозділ. 2025-02-13T00:00:00Z