http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4334 правонаступник наукового збірника "Вісник Академії митної служби України. Серія: "Технічні науки" Thu, 02 Apr 2026 07:23:12 GMT 2026-04-02T07:23:12Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4340 Название: Порівняльний аналіз методик оціночного розрахунку чисельності населення України Авторы: Пасічник, А. М.; Медведєв, Є. П.; Пасічник, А. В.; Pasichnyk, A. N.; Medvedev, E. P.; Pasichnyk, A. V. Аннотация: Запропоновано методичний підхід побудови оцінки чисельності населення України на основі системного аналізу статистичних даних природного та міграційного руху населення, трудового потенціалу країни. Побудовано оцінки чисельності наявного населення України на основі запропонованих підходів та проведено порівняльний аналіз отриманих результатів і визначена їх розбіжність. Показано, що Україна може стати успішною країною тільки при забезпеченні сприятливих соціально-економічних умов для сталого зростання трудового капіталу на основі нарощування чисельності населення, омолодження його вікової структури, створення нових робочих місць за рахунок розвитку та впровадження інноваційних технологій. Встановлено, що одним із головних завдань державного управління є проведення ефективної національної демографічної політики, спрямованої на відтворення кількісного та якісного складу населення України. Протягом останніх десятиліть спостерігається чітка тенденція до зменшення кількості населення в Україні через зниження рівня народжуваності та збільшення смертності, а також через масові виїзди громадян України за кордон у пошуках роботи. Демографічна ситуація в країні ускладнюється як економічною кризою, так і світовою конкуренцією розвинених країн за трудові ресурси. Враховуючи важливість вирішення демографічних проблем для національної безпеки, за результати дослідження Україні необхідно використовувати досвід високорозвинених країн світу та наполегливо проводити державну політику, спрямовану на створення сприятливих умов для залучення молоді як для навчання, так і для подальшої зайнятості. Тому, розробка та реалізація ефективних управлінських рішень для вирішення демографічних проблем України та вирішення проблем у різних сферах влади та бізнесу повинні базуватися на актуальних даних про чисельність населення країни. Sat, 03 Jul 2021 00:00:00 GMT http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4340 2021-07-03T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4339 Название: Модель структурно-семантичного представлення та перетворення профілів програмного забезпечення: операція об’єднання Авторы: Гордєєв, О. О.; Лапшин, А. Л.; Gordieiev, O. O.; Lapshin, A. L. Аннотация: У статті розглядається проблема опису формалізації профілювання програмного забезпечення (ПЗ). Першочерговим завданням формалізації профілювання ПЗ є завдання представлення та опису профілів ПЗ. У статті вона вирішується за рахунок представлення профілю ПЗ у вигляді семантичних таксономічних структур (ієрархій, фасет і змішаних структур). Тобто кожен профіль ПЗ складається зі структури (множини таксонів і класифікаційних ознак) і семантичного наповнення. Як приклад, в статті профіль вимог представляється у вигляді семантичної таксономічної структури, а саме як ієрархія з семантичним наповненням таксонів і класифікаційних ознак на рівні слів з вимог. Тобто неподільної семантичної одиницею є слово в реченні. Як приклад, у статті семантичної неподільної одиницею є слово в реченні вимог ПЗ. Варто відзначити, що множини елементів множин таксонів і класифікаційних ознак представлені у вигляді кортежів, оскільки для кожного слова важливо його положення у реченні. Для виконання процесу профілювання та формування профілю ПЗ розглядається і формально описується операція об'єднання семантичних таксономічних структур. Для її реалізації вводяться окремі типи операції об'єднання: об'єднання в ширину, об'єднання в глибину і змішані об'єднання. Також описуються умови, при яких такі типи операцій об'єднання можуть застосовуватися при профілюванні ПЗ. При об'єднанні семантичних таксономічних структур сформульовані та формально описані ступені відповідності таких структур між собою: сильна, допустима й слабка. Ступінь відповідності при об'єднанні семантичних таксономічних структур, яка буде необхідна при об'єднанні семантичних таксономічних структур визначається експертом. Для виконання операції об'єднання семантичних таксономічних структур докладно описаний алгоритм виконання такої операції. Графічно представлені й формально описані варіанти об'єднання ієрархічних і фасетних структур – всього 12 варіантів для кожного типу семантичних таксономічних структур Sat, 03 Jul 2021 00:00:00 GMT http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4339 2021-07-03T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4338 Название: Cluster analysis application in the evaluation of the foreign economic potential of Ukraine`s regions Авторы: Luzhanska, N. O.; Lebid, I. H.; Kravchenya, I. M. Аннотация: To analyze the market situation and to determine the demand for services provided by freight customs complexes in the regions of Ukraine, it is proposed the application of statistical data analysis methods for a comprehensive regional foreign economic potential assessment. The observation objects were twenty-four regions of Ukraine and the city of Kyiv in the period from 2015 to 2018. A number of indicators reflecting the level of their development were used as regional foreign economic potential assessment factors. As a research tool, such statistical analysis methods as hierarchical cluster analysis techniques and the k-means method in Statistica, the suite of analytics software products, are used. Following the classification results, the regions of Ukraine are divided into five homogeneous clusters based on which it is possible to develop a system of differentiated measures for each cluster of regions with the high, average, and low levels of foreign economic activity development Sat, 03 Jul 2021 00:00:00 GMT http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4338 2021-07-03T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4337 Название: Теоретико-множинна модель системи моніторингу потенційно небезпечного об’єкту з використанням багатоцільового флоту безпілотних літальних апаратів Авторы: Фесенко, Г. В.; Fesenko, H. V. Аннотация: Сучасний стан розвитку безпілотної авіації та мініатюризація спеціального бортового обладнання безпілотних літальних апаратів (БПЛА), роблять їх ефективним інструментом підвищення надійності, живучості та розширення можливостей штатних систем моніторингу атомних електростанцій (АЕС) та інших потенційно небезпечних об’єктів (ПНО). БПЛА здатні виконувати функції засобів вимірювання та розгортати багатоканальні бездротові мережі зв'язку між засобами вимірювання та кризовими центрами. Метою статті є розробка теоретико-множинної моделі системи моніторингу ПНО з використанням багатоцільового флоту безпілотних літальних апаратів на прикладі системи моніторингу Запорізької атомної станції (АЕС). Побудована загальна структурна схема системи моніторингу ПНО та розроблена теоретико-множинна модель на її основі. Сформульовані рекомендації щодо корегування моделі у разі розгортання багатоцільового флоту БПЛА. Відзначено, що для формування багатоці- льового флоту БПЛА необхідно володіти інформацією про: засоби вимірю- вання, функції яких можуть виконувати БПЛА; об’єкти системи моніто- рингу ПНО, між якими розгортаються бездротові канали, кількість таких каналів, бездротові технології, що використовуються; протяжність безд- ротової мережі; додаткові функції, які повинен виконувати багатоцільовий флот (фото, відео, тепловізійний моніторинг тощо); кількість змін БПЛА для забезпечення безперебійної роботи утворюваних ними бездротових ка- налів та виконання інших завдань післяаварійного моніторингу. Показано процес розробки теоретико-множинної моделі та здійснення її корегування після розгортання багатоцільового флоту БПЛА на прикладі системи моніторингу Запорізької АЕС. Визначені можливості флоту, зокрема щодо утворення шістнадцяти бездротових мереж і виконання функцій повітря- них станцій радіаційного й метеорологічного контролю. Показано варіант розгортання багатоцільового флоту у складі п’яти груп БПЛА та однієї повітряної станції радіаційного контролю для виконання функцій засобів вимірювання й каналів зв’язку, що відмовили внаслідок аварії на АЕС. Wed, 21 Jul 2021 00:00:00 GMT http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4337 2021-07-21T00:00:00Z