<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Коллекция: Правонаступник наукового збірника “Вісник Академії митної служби України. Серія: “Державне управління”</title>
    <link>http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/6680</link>
    <description>Правонаступник наукового збірника “Вісник Академії митної служби України. Серія: “Державне управління”</description>
    <pubDate>Sun, 05 Apr 2026 20:16:31 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-04-05T20:16:31Z</dc:date>
    <item>
      <title>Проблеми державного управління в ухиленні від сплати податків в Україні: інституційний аналіз (на основі впровадження Європейських інструментів)</title>
      <link>http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/6714</link>
      <description>Название: Проблеми державного управління в ухиленні від сплати податків в Україні: інституційний аналіз (на основі впровадження Європейських інструментів)
Авторы: Давидов, М. С.
Аннотация: У статті висвітлені проблеми державного управління в ухиленні від сплати податків в Україні, зокрема їх інституційні аспекти та запропоновані шляхів їх розв’язання на основі впровадження передового європейського досвіду. Аналізуються інституційні складники, завдяки яким управлінські пріоритети, цілі і завдання трансформуються у практичні дії&#xD;
і процедури, зокрема інструмент, норми, формальні і неформальні правила реалізації державного управління в ухиленні від&#xD;
сплати податків. Через призму Національної стратегії доходів на 2024–2030 роки як інституційно правової основи трансформації державної політики боротьби з ухиленням від оподаткування виокремлено такі основні етапи інституційних&#xD;
трансформацій, як зміна філософії податкових та митних органів шляхом обмеження їх прямого втручання у діяльність&#xD;
суб’єктів бізнес-середовища, відновлення довіри громадян до Державної податкової та митної служб та впровадження&#xD;
заходів податкової та митної політики в рамках змінених підходів. У контексті євроінтеграційних процесів наголошується&#xD;
на необхідності узгодження норм оподаткування податком на прибуток із законодавством ЄС, глобальними ініціативами&#xD;
G20/BEPS, імплементацію норм щодо оподаткування податком на додану вартість, несинхронізації директиви Ради ЄС&#xD;
з питань адміністрування акцизних податків, модернізації спрощеної системи оподаткування та приведення її у відповідність з європейськими аналогами, впровадження процедур взаємного узгодження за угодами про уникнення подвійного оподаткування, процедури згідно із Арбітражною конвенцією ЄС та процедури вирішення податкових суперечок. Охарактеризовано інституційні трансформації митної політики, зокрема щодо забезпечення балансу контролю та спрощення процедур.&#xD;
Визначено шляхи розвитку технічних механізмів розвитку адміністративного потенціалу фіскальних органів щодо практичного застосування імплементованих норм, зокрема підключення до ІТ-систем країн ЄС для автоматичного збору та обміну&#xD;
фіскальними даними.</description>
      <pubDate>Fri, 06 Sep 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/6714</guid>
      <dc:date>2024-09-06T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Формування та реалізація державного впливу на організацію стандартизованих систем з управління ризиками інноваційного процесу</title>
      <link>http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/6713</link>
      <description>Название: Формування та реалізація державного впливу на організацію стандартизованих систем з управління ризиками інноваційного процесу
Авторы: Драган, І. В.; Антонова, Л. В.; Дакал, А. В.
Аннотация: У статті проаналізовано наведено накопичений досвід формування та реалізації державного впливу на організацію&#xD;
стандартизованих систем з управління ризиками інноваційного процесу. Зазначено, що одним із перспективних драйверів як&#xD;
для поточного поступального соціально-економічного розвитку, так й загалом для повної трансформації вітчизняної економічної системи, здатної до подолання всіх сучасних економічних загроз та суспільно-політичних викликів, виступає кількісне&#xD;
та якісне покращення внутрішніх інноваційних процесів. Їх фактична наявність визначає рівень національних науково-технологічних можливостей для оперативного створення, підтримки, виробництва та інтеграції нових результатів інтелектуальної праці найбільш пріоритетної сфери вітчизняної економіки та життя в цілому.&#xD;
Узагальнюючи результати проведеного дослідження щодо формування та реалізації державної політики щодо організації стандартизованих систем з управління ризиками інноваційного процесу, уточнено його основні фактори такого процесу&#xD;
та визначено наступне: жоден із розглянутих міжнародних та вітчизняних підходів не містить чіткого уявлення як про&#xD;
сутність факторів, що вивчаються, так і про практичні способи їх нівелювання, включаючи управління самими інноваційними ризиками; нормативні підходи, незалежно від країни їх походження, за своїм змістовним наповненням істотно поступаються відкритим для широкого користування авторськими дослідженнями; дуже незначна частина виявлених позитивних&#xD;
аспектів може бути реально використана для цілей цього дослідження (наприклад, у частині непрямого підтвердження&#xD;
обраного та (або) визначення подальшого вектора наукового пізнання); практичний розвиток подальших елементів створюваної нами концепції неможливий без усунення зазначених методологічних невизначеностей.&#xD;
Для подальшого удосконалення системи державного впливу на інноваційну діяльність запропоновано уточнення сутності факторів формування та розвитку інноваційних ризиків. Зокрема, вони є консолідацією різних різноспрямованих першопричин (умов і обставин) з невизначеністю зовнішніх параметрів національної інноваційної системи, здатні у взаємодії&#xD;
з додатковою невизначеністю приватних інноваційних процесів привести як до розвитку окремих інноваційних ризиків, так&#xD;
й до формування інноваційної системи, ризик-навантаження загалом. Таке уточнення дає змогу систематизувати розрізнені&#xD;
терміни та положення як складових елементів єдиної теоретико-методологічної концепції формування державного впливу&#xD;
на розвиток інноваційної діяльності.</description>
      <pubDate>Fri, 06 Sep 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/6713</guid>
      <dc:date>2024-09-06T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Фактори впливу на комунікацію органів публічної влади під час повномасштабної війни в Україні</title>
      <link>http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/6712</link>
      <description>Название: Фактори впливу на комунікацію органів публічної влади під час повномасштабної війни в Україні
Авторы: Івасюк, Є. О.
Аннотация: Стаття аналізує ключові фактори, що впливають на комунікацію органів публічної влади України під час повномасштабної війни. У контексті збройного конфлікту ефективна комунікація стає критично важливою для забезпечення стабільності, безпеки та підтримки громадського духу. Дослідження виявляє внутрішні та зовнішні фактори, які визначають ефективність комунікаційних стратегій. Стаття розглядає ключові зміни у медіаспоживанні громадян України після початку&#xD;
повномасштабної війни у 2022 році. Дослідження вказує на значний ріст смартфонів у користувачів, як основного засобу&#xD;
доступу до інтернету, і підвищення популярності Telegram-каналів як основного джерела новин. За результатами аналізу,&#xD;
кількість споживачів суспільно-політичного контенту у месенджерах значно зросла. Зміни в медіаспоживанні викликали&#xD;
необхідність адаптації у сфері публічного управління, що стало причиною запуску спеціалізованих освітніх програм та проєктів з кризової комунікації й протидії дезінформації для державних службовців. Наголошено на ролі медіаграмотності&#xD;
в умовах інформаційної війни та її впливу на загальний комунікаційний процес. Особлива увага приділяється здатності громадян розрізняти фейки та спеціальні інформаційно-психологічні операції (ІПСО). Проведено ретроспективний аналіз змін&#xD;
у комунікаційних процесах органів публічної влади України після початку повномасштабної війни, встановлюючи причинно-наслідкові зв'язки між особами та елементами комунікаційного процесу. Представлено узагальнені фактори впливу на&#xD;
комунікацію, зокрема такі, як: рівень медіаграмотності, зміни в медіаспоживанні, технічні можливості, інформаційна війна,&#xD;
емоційний стан громадян. Систематизовано реакції та заходи у сфері публічного управління, що стали наслідком впливу&#xD;
воєнних дій. Дослідження підкреслює необхідність адаптації комунікаційних стратегій у кризових умовах для забезпечення&#xD;
ефективного управління та підтримки громадського довір’я до владних структур. Результати дослідження підкреслюють&#xD;
необхідність адаптивних та проактивних підходів у комунікації під час кризових ситуацій для досягнення цілей національної&#xD;
безпеки та громадського добробуту</description>
      <pubDate>Fri, 06 Sep 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/6712</guid>
      <dc:date>2024-09-06T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Види і роль публічної дипломатії в реалізації зовнішьної політики держави та її особливості у сфері медичної реабілітації</title>
      <link>http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/6711</link>
      <description>Название: Види і роль публічної дипломатії в реалізації зовнішьної політики держави та її особливості у сфері медичної реабілітації
Авторы: Івашова, Л. М.
Аннотация: У статті висвітлено роль та значення публічної дипломатії як ключового інструменту з реалізації зовнішньої&#xD;
політики у сфері медичної реабілітації. Розглядаються різні види публічної дипломатії та специфіка їх застосування&#xD;
у сфері медичної реабілітації. Показано як публічна дипломатія може сприяти розвитку медичної реабілітації через&#xD;
міжнародне співробітництво, обмін досвідом та інноваціями, а також формування позитивного іміджу держави на&#xD;
світовій арені. Проаналізовано міжнародну співпрацю та дипломатичні зусилля, що сприяють розвитку ефективних систем медичної реабілітації, зокрема, для військовослужбовців та ветеранів. Особлива увага приділяється кращим практикам та досвіду країн, які досягли значних успіхів у цій сфері, а також ролі міжнародних організацій&#xD;
у поширенні інновацій та знань через механізми та окремі напрями публічної дипломатії. У статті розглянуто основні&#xD;
аспекти щодо змісту різних видів публічної дипломатії (культурної, освітньої, інформаційної, наукової) у контексті&#xD;
медичної реабілітації; здійснено аналіз міжнародних програм та ініціатив у сфері медичної реабілітації; означено&#xD;
вплив культурного та освітнього обміну на розвиток реабілітаційних послуг; висвітлено роль міжнародних організацій та угод у підтримці програм медичної реабілітації та напрями взаємодії державних установ та громадських&#xD;
організацій у процесі публічної дипломатії у сфері медичної реформи. У роботі обґрунтовано важливість інтеграції&#xD;
публічної дипломатії у стратегічні плани розвитку медичної реабілітації. Надано рекомендації, що спрямовані на&#xD;
покращення міжнародної співпраці, підвищення якості реабілітаційних послуг за умови використання сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій, що призведе до зміцнення позицій держави у глобальному контексті.&#xD;
Проаналізовано успішний довід зарубіжних країн та визначено шляхи використання державою публічної дипломатії&#xD;
для підвищення своєї ролі та авторитету у глобальній медичній спільноті, а також для сприяння міжнародному співробітництву та обміну інноваціями.</description>
      <pubDate>Fri, 06 Sep 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/6711</guid>
      <dc:date>2024-09-06T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

