Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/3406
Назва: Обмеження спільної роботи близьких осіб: особливості правового закріплення засад використання ресурсу
Інші назви: Restriction on joint work of close persons: peculiarities of legal consolidation of fundamentals for resource use
Автори: Коломоєць, Т. О.
Kolomoets, T. O.
Ключові слова: близькі особи
пряме підпорядкування
правопорушення, пов’язане з корупцією
корупція
законодавство
restrictions
close people
direct subordination
offences corruption-related offences
corruption
legislation
resource
responsibility
Дата публікації: 15-кві-2019
Видавництво: Університет митної справи та фінансів
Бібліографічний опис: Коломоєць Т. О. Обмеження спільної роботи близьких осіб: особливості правового закріплення засад використання ресурсу / Т. О. Коломоєць // Правова позиція, 2019. - № 1 (22). - С.17 – 22
Серія/номер: Правова позиція;2019. - № 1 (22)
Короткий огляд (реферат): У статті аналізується обмеження щодо спільної роботи близьких осіб як один із видів «антикорупційного» обмеження, засади якого унормовані у Законі України «Про запобігання корупції». Автор звертає увагу на специфіку нормативного закріплення осіб, щодо яких це обмеження впроваджено, яка полягає у визначенні тих осіб, які можуть бути такими, і винятків із цього положення. Щоправда запропоновані унормовані винятки вже істотно застаріли і не повною мірою узгоджуються із реаліями сьогодення, а отже потребують корегування. У статті зосереджується увага на детальному аналізі двох «базових» понять, які фактично формують зміст обмеження, – «близькі особи», «пряме підпорядкування». Автором пропонуються конкретні положення, унормування яких сприятиме абсолютному визначенню «базових» понять, а саме: щодо розширення переліку осіб, які формують «безумовних близьких осіб», та граматичного уточнення умов стосовно «умовних близьких осіб». Аналізуючи суміжний понятійний ряд – підпорядкування», «пряме підпорядкування», «безпосереднє підпорядкування», автором виокремлюються ознаки останнього, які і зумовлюють його специфіку і підлягають обов’язковому нормативному закріпленню. Автором аналізується алгоритм дій як з боку осіб, щодо яких обмеження впроваджено, їх близьких осіб, так і їх керівників (суб’єктів призначення), які протягом певного часу мають вчинятися добровільно, а у разі їх неможливості – примусово, задля усунення обставин, які зумовлюють порушення обмежень спільної роботи близьких осіб. Порівняльний аналіз законодавства України та зарубіжних країн дозволяє стверджувати про ідентичність підходів до врегулювання відповідного питання й типові проблеми у правозастосуванні, в тому числі й під час визначення засад відповідальності за порушення відповідного обмеження у кодифікованому адміністративно-деліктному акті. Впровадження запропонованих рекомендацій сприятиме удосконаленню засад використання відповідного обмеження як ефективного заходу запобігання правопорушенням, пов’язаним з корупцією
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/3406
ISSN: 2521-6473
Розташовується у зібраннях:2019/1(22)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Правова позиція 2019 № 1-17-22.pdfелектронне видання346,08 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.