Інформаційна політика та етика в добу діджиталізації

Abstract

У статті було досліджено феномен діджиталізації та стан розвитку державної інформаційної політики загалом та в Україні зокрема. Окреслено сутність понять «діджиталізація», «конвергенція» та «державна інформаційна політика», наведено різні точки зору на тлумачення цих дефініцій. Основна увага присвячена проблематиці інформаційної етики в епоху розвитку інформаційних технологій, що сприяють прояву негативних факторів інфосфери. Проаналізовано результати дослідження Isobar Ukraine та PricewaterhouseCoopers для визначення впливу глобальних змін на соціальні процеси в Україні і розкриття особливостей розвитку таких медіа, як Інтернет. Найбільший приріст аудиторії було зафіксовано у віці 45+. У результаті дослідження було виокремлено чотири основні ціннісні особливості інформаційної етики: гуманність, ясність, модальність, конструктивність. Охарактеризовано етичні проблеми та звернено увагу на етичні кодекси і цінності, якими вони регламентуються. Встановлено, що у сучасному інформаційному суспільстві спостерігається виникнення етичних проблем, пов’язаних з: інформаційною нерівністю; порушенням недоторканності особистого життя (приватність); етикою поведінки в мережі Інтернет, дотриманням прав інтелектуальної власності тощо. Узагальнено аспекти регулювання державної інформаційної політики та зазначено її мету, що полягає у досягненні балансу інтересів особистості, суспільства і держави. Підсумовано, що реалізація стратегії розвитку інформаційного суспільства шляхом діджиталізації вимагає більш глибокого осмислення можливих етичних наслідків. Також розкрито напрями діяльності та концептуальні установки державних та місцевих органів влади щодо здійснення ефективної реформи державної інформаційної політики через створення єдиної системи мереж інформаційно-комунікаційних каналів прямого і зворотного зв’язку