Гендерна політика в системі публічного управління України

Abstract

У статті розкрито такі поняття, як «гендер», «гендерна рівність», «гендерна дискримінація»; окреслено актуальність проблеми формування та реалізації гендерної політики у сфері публічного управління на цей час; проаналізовано сучасний стан гендерної рівності в сфері публічної служби; обґрунтовано необхідність формування та реалізації гендерної політики. Основна увага спрямована на висвітлення проблем під час реалізації державної гендерної політики, що сприяє прояву гендерної нерівності в сфері публічного управління. Проаналізовано законодавчу базу в сфері державної гендерної політики. Встановлено, що наразі в українському суспільстві все ще наявні проблеми гендерної рівності, оскільки законодавчі акти, які гарантують рівноправність чоловіків та жінок, не можуть забезпечити подолання гендерної професійної сегрегації. Також визначено, що співвідношення жінок та чоловіків в публічному управлінні та адмініструванні складається на користь представників чоловічої статі. Однак останнім часом спостерігається збільшення кількості жінок у згаданій сфері. Так, якщо у Верховній раді України восьмого скликання кількість жінок становила 12%, то в останньому – дев’ятому скликанні – кількість жінок становить 20%. Тобто кількість депутаток збільшилась на 8% порівняно з попереднім складом Верховної Ради України. Зазначено, що за даними Міжпарламентського союзу, у 2019 році Україна посіла 102-е місце у світі за кількістю жінок в парламенті. Згідно з рейтингом The Global Gender Gap Report Україна посіла 105-е місце зі 149 за рівнем політичного представництва жінок. Встановлено, що законодавство України містить ряд антидискримінаційних положень і створює певні передумови для реалізації рівноправ’я в соціумі та в публічному управлінні. Також зазначено, що гендерна політика в системі публічного управління України має спрямовуватися на забезпечення збалансованої участі жінок і чоловіків у прийнятті рішень, що сприятиме формуванню нового світогляду щодо ролі жінки у сфері публічного управління, а отже – утвердженню гендерної рівності.