Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://212.1.86.13:8080/xmlui/handle/123456789/3889
Название: Особливості об’єктивних та суб’єктивних ознак насильницького заволодіння чужим майном та їх законодавче відображення. суспільства
Другие названия: Objective and subjective signs of violent appropriation of property and their legislative definitions
Авторы: Собко, Г. М.
Sobko, G. М.
Ключевые слова: суб’єктивні ознаки
об’єктивні ознаки
насильство
заволодіння майном
корисливі злочини
subjective features
objective features
violence
seizure of property
intent
selfish crimes
motive
purpose
Дата публикации: 19-фев-2020
Издательство: Університет митної справи та фінансів
Библиографическое описание: Собко Г. М. Особливості об’єктивних та суб’єктивних ознак насильницького заволодіння чужим майном та їх законодавче відображення. суспільства / Г. М. Собко // Правова позиція. – 2019. - № 4 (25). - С. 198 - 204
Серия/номер: Правова позиція;2019. - № 4 (25)
Аннотация: Стаття присвячена аналізу об’єктивних та суб’єктивних ознак насильницького заволодіння чужим майном. У ч. 4 ст. 13 Конституції України закріплено положення, згідно якому «всі суб’єкти права власності рівні перед законом». Однією з гарантій рівності захисту всіх форм власності є відповідальність за злочини проти власності, яка передбачена у розділі VI Особливої частини КК, незалежно від того, на яку форму власності було вчинене злочинне посягання. Тому посягання може бути вчинене на приватну, комунальну або державну власність. Основним безпосереднім об’єктом насильницького грабежу, розбою та вимагання є право власності. Звичайним проявом вартості речі є її грошова оцінка. З огляду на це, предметом злочинів проти власності, які полягають у розкраданні майна з володіння іншої особи, визнаються документи, які виконують роль грошового еквівалента і надають майнові права без будь-якого додаткового оформлення (цінні папери, білети грошово-речової лотереї, талони на паливно-мастильні матеріали, білети на проїзд транспортом тощо). Суб’єктивна сторона таких злочинів характеризується виною у формі прямого умислу і корисливою метою. Здійснюючи, наприклад грабіж, розбій або вимагання, винний усвідомлює суспільну небезпеку своїх дій, передбачає можливість або неминучість настання суспільно небезпечних наслідків і бажає їх настання. Ці наслідки мають вираз у спричиненні матеріальної шкоди потерпілому і отриманні майнової вигоди винним. Розбираючи зміст умислу стосовно аналізованого діяння, слід зазначити, що це злочинне посягання по своєму характеру і спрямованості може бути віднесено до злочинів, суспільна небезпека, злочинна сутність і зміст яких достатньо очевидні кожній людині. Будь-яка людина усвідомлює те, що вкрасти чужу річ, а тим більше відібрати із застосуванням насильства означає скоїти злочин. Можна дійти висновку, що під корисливими злочинами проти власності із застосуванням насильства розуміються противоправні, суспільно небезпечні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, вчинені з корисливою метою, способом вчинення яких є застосування фізичного або психічного насильства.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/3889
ISSN: 2521-6473
Располагается в коллекциях:2019/4(25)

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
29 Собко Г. М..pdfелектронне видання346,13 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.