Особливості та юридичний механізм вирішення колективних трудових спорів

Abstract

У статті розкривається сутність і зміст колективних трудових спорів. Розглянуто форми вирішення колективних трудових спорів. Зазначено, що єдиною законодавчо закріпленою формою вирішення колективного трудового спору сьогодні є позасудова, а практична сторона реалізації цієї форми знаходить вияв у методах вирішення колективних трудових спорів. Здійснено аналіз законодавства, яке регулює відносини з вирішення трудових спорів, визначено стадії процесу вирішення трудових спорів та їхні особливості. Встановлено особливості правового становища працівників як носіїв права на вирішення колективних трудових спорів (конфліктів). Виявлено ознаки належності громадської колективної форми захисту трудових прав і соціально-економічних інтересів працівників до сфери громадянського суспільства. Виявлено критерії, що зумовлюють необхідність державного сприяння вирішенню колективних трудових спорів Національною службою посередництва і примирення в сучасних умовах. Здійснено аналіз закордонного досвіду (Великобританія, Сполучені Штати Америки, Франція й інші) вирішення зазначених спорів. Обґрунтовано, що як окрему форму вирішення колективних трудових спорів необхідно запроваджувати судову. Наголошується на необхідності розвитку трудової юстиції в Україні. Обґрунтовується позиція щодо необхідності створення правового механізму судового розгляду колективних трудових спорів, які виникають у зв’язку з порушенням прав. Вносяться пропозиції щодо виконання рішень трудових арбітражів. Сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Запропоновано внести відповідні зміни до проєкту Трудового кодексу України.