Системний аналіз норм національного законодавства, які регулюють представництво в адміністративному процесі

Abstract

Статтю присвячено системному аналізу норм національного законодавства, які регулюють представництво в адміністративному процесі. Проаналізовано коло осіб, які можуть брати участь у розгляді адміністративної справи як представники. Виділено такі ознаки, характерні для представництва в адміністративному процесі: 1) представник наділений повноваженнями, які здійснюються в інтересах особи, яку він представляє, в адміністративному суді. При цьому представник виступає від імені довірителя; 2) в результаті адміністративного процесу представник не отримує особистих благ, тобто всі правові наслідки розповсюджуються виключно на особу, яку він представляє в адміністративному суді. Правові наслідки для особи, яку представляють, виникають у результаті законних процесуальних дій представника в межах його компетенції; 3) представник наділяється повноваженнями та правами для представництва в адміністративному судовому процесі на основі закону або оформленого в установленому порядку договору; 4) повноваження представника мають бути зазначені в договорі або визначатися законом; 5) участь в адміністратив- ному судовому процесі представника не позбавляє особу, яку він представляє, від можливості брати участь у процесі (особа може відстоювати свої права та інтереси поряд із представником). Особливостями представництва в адміністративному процесі названо такі: 1) адміністративне представництво спрямоване на надання юридичної допомоги в ході адміністративного процесу щодо реалізації прав та інтересів певного учасника судового процесу; 2) участь представника та довірителя може бути одночасною, окрім випадків, визначених законодавчо; 3) характерною є можливість залучення декількох представників, що підтверджує мету представництва – надання юридичної допомоги, а не вчинення певних дій за учасника процесу; 4) повноваження представника визначені на законодавчому рівні, він є самостійним у їх реалізації; 5) адміністративне представництво може бути законним та добровільним. Приділено увагу видам адміністративних процесуальних правовідносин представництва. Встановлено, що представництво в адміністративному процесі – це правовідносини, в яких особа в межах визначених договором або законом повноважень вчиняє процесуальні дії в адміністративному процесі, спрямовані на захист законних прав, свобод та інтересів іншої особи, яку представляє, у сфері публічно-правових відносин.