Механізм адміністративно-правового регулювання державного управління у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

Abstract

Мета статті полягає в дослідженні сутності принципів адміністративно-правового захисту інвестицій. Так, статтю присвячено дослідженню принципів адміністративно-правового захисту інвестицій, зроблено спробу сформулювати і систематизувати інституційні та субінституційні принципи інституту адміністративно-правового захисту інвестицій та інвестиційної діяльності. Наголошено, що альтернативні механізми вирішення спорів, включаючи примирення (консиліацію), медіацію (посередництво), переговори (негоціацію), третейські суди, також доступні і все частіше використовується для вирішення комерційних спорів. Такі процедури є конфіденційними і не вносять свій внесок у розвиток інвестиційного законодавства, на відміну від судових справ. Коли спори вирішуються третейськими судами за межами країни, національні закони повинні гарантувати, що національні суди визнають та забезпечують виконання цих рішень відповідно до чинних міжнародних стандартів. З’ясовано, що підходи до укладення інвестиційних договорів розрізняються залежно від країни, часу, а також найбільш поширеними двосторонніми інвестиційними договорами та угодами про вільну торгівлю з інвестиційною складовою частиною. Під час вирішення питання про укладення міжнародної інвестиційної угоди органи державної влади повинні в першу чергу гарантувати, що вони мають можливість виконати зобов’язання та укладати угоди, що забезпечують досягнення цілей сталого розвитку. Зроблено висновок, що принципи інституту адміністративно-правового захисту інвестицій та інвестиційної діяльності являють собою основоположні начала, ідеї, установки, на яких базується правове регулювання даного інституту. Дані принципи в концентрованому вигляді виражають саму суть правового регулювання інвестування (особливо державного) і є елементом цього регулювання, оскільки являють собою основні керівні положення, що поширюються на всі відносиниякі складають предмет регулювання даного інституту. Вони також спрямовують розвиток та функціонування даного фінансово-правового інституту.