Інститути громадянського суспільства як суб’єкти управління розвитком територій

Abstract

Стаття присвячена дослідженню процесів демократизації і децентралізації публічної влади та налагодженню їхньої співпраці із суб’єктами громадянського суспільства. Під час процесів реформи актуалізуються сучасні практики взаємодії органів публічної влади з інститутами громадянського суспільства, залучення громадськості до організаційних процесів формування та практичної реалізації державної політики на місцевому рівні. Зарубіжний досвід із змістової співпраці свідчить про: єдність і міцність суспільних цінностей та інституцій; дотримання основ демократії під час залучення громадян до процесів врядування на території громади; суттєвий вплив суб’єктів громадянського суспільства на сталий розвиток громади та людини. У дослідженні нами проаналізовано практичні та початкові результати діяльності з реформи публічної системи України у Дніпропетровському регіоні та процесів долучення громадянського суспільства, розкрито нові тенденції у спільній діяльності органів публічної влади та громадських інституцій. Ключовим питанням практичної та спільної організаційної діяльності є конструктивна співпраця між публічною владою регіонального рівня і місцевого самоврядування та жителями сіл і міст. Адже від їхньої спільної роботи залежить процес реалізації інфраструктурних проєктів території нової об’єднаної територіальної громади та покращення суспільного середовища. Від рівня їхньої спільної роботи залежить подолання проблеми із формування доходної та видаткової частини бюджету, який впливає на якість життя громади, інвестиційну привабливість території, ефективність розвитку території і благополуччя її громадян. За результатами дослідження встановлено, що від рівня залучення громадського активу громади, партнерських стосунків, організаційної спроможності і розвитку взаємної довіри суб’єктів громадянського суспільства буде залежати динамізм розвитку території, розв’язання соціально-економічних проблем і поступ розвитку території. Безперечно, що особливої ваги для громади набуває питання формування стратегії розвитку території, яка, у свою чергу, потребує активних і професійних учасників інфраструктурних та організаційних процесів: планування, обговорення, прийняття рішення, бюджетування проєктів та їх реалізація. Послідовність, прозорість і відповідальність учасників діяльності, яка впливає на результативність та становлення успішності громади.