Право участі дітей і молоді в суспільно-політичному житті

Abstract

Статтю присвячено правовим аспектам участі дітей і молоді в суспільно-політичному житті. На основі тео- ретичного аналізу таких понять, як «участь», «право участі», «право участі дитини», норм міжнародних та європей-ьких актів із прав дитини, молоді, зарубіжного та національного законодавства у сфері молодіжної політики констатовано, що на сучасному етапі не досить тільки визнання за дитиною, молодою людиною права участі у прийнятті корисних для неї суспільно-політичних рішень, а потрібні гарантії та механізми, які забезпечували б можливість реалізації цього права. Зазначено, що в законодавстві України про молодь продовжує переважати патерналістський підхід, який передбачає керівництво цією категорією громадян «згори». Водночас звернуто увагу на те, що за останні роки значно активізувався рух «знизу», коли однією з основних форм реалізації права участі дітей і молоді в обговоренні молодіжних суспільно-політичних проблем на регіональному та місцевому рівнях став дитячий і молодіжний «парламентаризм». Висловлено думку щодо необхідності підтримки цього руху шляхом удосконалення нормативно-правової бази молодіжної політики. Для цього запропоновано: наповнити реальним змістом вираз «жодного рішення для молоді без молоді» через широке і всебічне обговорення, підготовку та прийняття спеціального законопроєкту «Про молодь»; скоригувати вікові межі молодіжної категорії від 14 до 28 років відповідно до міжнародних та європейських стандартів; виокремити в зазначеному діапазоні дві вікові підкатегорії: 14–17 років – юнацтво, 18–28 років – власне молодь; надати за певних умов активне виборче право молоді у віці 16-ти років для участі у виборах до місцевих органів влади. Підкреслено, що врегулювання пропорційності представлення інтересів молодих людей, які належать до різних вікових категорій, в інститутах дитячого, молодіжного парламентаризму є занадто важливим, адже у 14 і в 28 – різні потреби та можливості, відповідно, і їхня різна корисність. Акцентовано увагу на тому, що «вікове» розмежування процесу планування та форм роботи у сфері молодіжної політики надасть їй більшої динамічності та ефективності, сприятиме процесу політичної соціалізації молоді, набуття нею навичок нової політичної культури, яка формується