Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/4097
Назва: | Значення регулятивної функції галузі конституційного права України в контексті європейської інтеграції (доктринальні положення) |
Інші назви: | Importance of the Ukrainian constitutional law’s regulative branch function for the European integration (doctrinal provisions) |
Автори: | Сінькевич, О. В. Sinkevych, О. V. |
Ключові слова: | конституційне право конституційне право як галузь права конституціоналізм функції конституційного права галузеві функції функції права регулятивна функція constitutional law constitutional law as a branch of law constitutional law as a branch of law constitutionalism functions of constitutional law branch functions functions of law |
Дата публікації: | 16-лис-2020 |
Видавництво: | Університет митної справи та фінансів |
Бібліографічний опис: | Сінькевич О. В. Значення регулятивної функції галузі конституційного права України в контексті європейської інтеграції (доктринальні положення) / О. В. Сінькевич // Правова позиція. – 2020. -№ 3 (28). - С. 24 – 27 |
Серія/номер: | Правова позиція;2020. -№ 3 (28) |
Короткий огляд (реферат): | У статті на підставі аналізу праць сучасних дослідників розглянуто низку проблем впливу європейської інтеграції України на галузь конституційного права за допомогою функціонального аналізу; перевагу надано регулятивній функції в її статичному та динамічному проявах. Проаналізовано пропозиції щодо необхідності внесення змін і доповнень до Конституції України 1996 року для успішного завершення процесу європейської інтеграції. Щодо встановлення обов’язковості закріплення у статті 69 Основного Закону України того, що питання членства України в ЄС вирішується виключно на референдумі, який має за територією бути загальнодержавним, сформульовано: а) далеко не в усіх країнах-членах ЄС основні закони містять такі положення; б) застосування референдуму під час взаємодії країни-члена ЄС не обмежується лише вступом до числа членів Союзу. Прикладом може бути спроба затвердити Конституцію Європейського Союзу на референдумах у країнах-членах ЄС (несприятливі результати голосування у двох країнах стали підставою для впровадження не Кон- ституції, а Конституційного договору), а також відомий «Брекзіт» – референдум щодо виходу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії з числа членів Європейського Союзу. Щодо пропозиції доповнити статтю 1 Конституції України частиною другою такого змісту: «Україна бере участь у міжнародних організаціях, якщо це не суперечить інтересам держави та її незалежності» висловлено побоювання щодо «перевантаження» Основного Закону країни очевидними положеннями. Підкреслено, що навіть у разі внесення цього положення до Конституції України більш логічним буде розмістити його не у статті 1, а у статті 9 Основного Закону. Резюмовано справедливість необхідності відображення у нормах Конституції 1996 року фундаментальних основ участі держави в Європейському Союзі. Однак слід зосередитись на цінностях і принципах ЄС так, щоб цінності та принципи конституційного права України відповідали їм. Саме такі зміни до Основного Закону слід розробляти та всіляко вітати, на відміну від «технічної» згадки про членство в Європейському Союзі та / або його перспективи |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/4097 |
ISSN: | 2521-6473 |
Розташовується у зібраннях: | 2020/3(28) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
4 Сінькевич О. В..pdf | електронне видання | 337 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.