Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/4113
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorЦаренко, О. М.-
dc.contributor.authorЦаренко, С. І.-
dc.contributor.authorTsarenko, O. M.-
dc.contributor.authorTsarenko, S. I.-
dc.date.accessioned2020-12-07T11:25:53Z-
dc.date.available2020-12-07T11:25:53Z-
dc.date.issued2020-12-07-
dc.identifier.citationЦаренко О. М. Гендерна дискримінація жінок-військовослужбовців / О. М. Царенко, С. І. Царенко // Правова позиція. – 2020. -№ 3 (28). - С. 102 – 107uk_UA
dc.identifier.issn2521-6473-
dc.identifier.urihttp://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/4113-
dc.description.abstractСтаттю присвячено розгляду питань дискримінації за ознакою статі жінок-військовослужбовців. Розглянуто проблему ейджизму у військовому колективі, наголошено, що у військових нормативно-правових актах не передбачено правила недискримінації за віком жінок-військовослужбовців. Акцентовано увагу на тому, що сучасне українське військове законодавство характеризується відсутністю чіткого правового регулювання та гарантій для осіб із сімейними обов’язками. Зроблено спробу охарактеризувати питання надання військовослужбовцям-чоловікам права на догляд за хворою дитиною. Виокремлено підставами дискримінації жінки-військовослужбовця такі ознаки як наявність трьох і більше дітей, так само особи з інвалідністю з дитинства. Розглянуто питання дискримінації вагітних жінок-військовослужбовців. Автори вважають, що дискримінацією чоловіків-військовослужбовців є ненадання права на різні види відпусток щодо догляду за дитиною. Порушено проблемні питання забезпечення належних та гідних умов праці (умов безпеки робочого місця) жінок-військовослужбовців у зв’язку з введенням на території України карантину COVID-19. Зазначено, що жінки-військовослужбовці належать до кризової сфери. Питання охорони праці жінок-військовослужбовців, які заражені корона вірусом внаслідок виконання службових обов’язків, досі не врегульоване у нормативних актах. Підкреслено, що військовослужбовці із сімейними обов’язками повинні мати можливість виконувати службові обов’язки дистанційно із врахуванням їхніх потреб (піклування про малолітніх дітей чи батьків). Зауважено, що кількість жінок-військовослужбовців у відносинах представництва влади невелика, вони дискримінуються в доступі до найвищих військових посад – у керівництві центральних та місцевих органів виконавчої влади правоохоронних органів та військових формувань немає жодної жінки. Проаналізовано дискримінацію жінок-військовослужбовців у праві на звернення. Обґрунтовано необхідність гендерно-розрізненої форми одягу та військового екіпірування для жінки-військовослужбовця. Піднято питання дискримінації у зв’язку з залученням до добових нарядів жінок-військовослужбовців. Розглянуто обмеження у праві жінок-військовослужбовців здобувати вищу освіту. Проаналізовано питання релігійної дискримінації жінок-військовослужбовців. Визначено, що проведення релігійних ритуалів із жінками-військовослужбовцями у військовій формі є прямою дискримінацією.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherУніверситет митної справи та фінансівuk_UA
dc.relation.ispartofseriesПравова позиція;2020. -№ 3 (28)-
dc.subjectгендерна рівністьuk_UA
dc.subjectдискримінаціяuk_UA
dc.subjectжінка-військовослужбовецьuk_UA
dc.subjectправа людиниuk_UA
dc.subjectgender equalityuk_UA
dc.subjectdiscriminationuk_UA
dc.subjectfemale servicemenuk_UA
dc.subjecthuman rightsuk_UA
dc.titleГендерна дискримінація жінок-військовослужбовцівuk_UA
dc.title.alternativeGender discrimination of women servicesuk_UA
Розташовується у зібраннях:2020/3(28)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
19 Царенко О. М..pdfелектронне видання352,74 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.