Залученість України до процесу глобалізації: критичне бачення відомих експертів

Abstract

У статті висвітлено питання щодо євроінтеграції України, проаналізовано та узагальнено її переваги та недоліки для українського суспільства. Досліджено, що позитивний вплив глобалізації полягає у значному і неухильному збільшенні світового промислового виробництва і торгівлі, зниженні темпів інфляції, широкому впровадженні нових принципів і методів господарської діяльності. Нинішній безперечно високий темп структурних змін, напевно, не може зберігатися невизначену кількість часу, оскільки реально існують межі того, наскільки далеко можуть зайти процеси глобалізації. У дослідженні використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи: наукове узагальнення та систематизація – для визначення характеристик глобалізації; порівняльний аналіз – для співставлення позитивних та негативних сторін глобалізації на Україну; системний аналіз – для виявлення чинників розвитку українського суспільства; логічний синтез – для пояснення результатів дослідження. Обґрунтовано, що інтеграція не може бути самоціллю. Зміст інтеграції полягає в тому, щоб забезпечити спільними зусиллями захист і розвиток загального економічного простору. Для України важливо чітко оптимізувати національні і глобальні задачі, співвідношення екзогенних (зовнішніх) і ендогенних (внутрішніх) ритмів економічного розвитку. Визначено, що держава повинна здійснювати активну політику щодо підтримки своїх компаній, щодо захисту власних інвестицій, захисту інтересів своїх експортерів на зовнішніх ринках та регулювати процес входження і діяльності зарубіжних інвесторів на території України. Тобто варто заохочувати їх там, де нам потрібно, ставити певні рамки, де ми бачимо, що відбувається експлуатація національних природних ресурсів. Встановлено, що процеси політичної та економічної інтеграції можуть розвиватися лише за умови гарантованого забезпечення безпеки і стабільності. Україна має міжнародні гарантії безпеки лише політичного характеру. Національна безпека фактично базується на відсутності ворогів, а не на реальному оборонному потенціалі