Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/4136
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorЛукін, С. Ю.-
dc.contributor.authorLukin, S. Yu.-
dc.date.accessioned2020-12-14T09:00:32Z-
dc.date.available2020-12-14T09:00:32Z-
dc.date.issued2020-12-14-
dc.identifier.citationЛукін С. Ю. Громадянське суспільство у формуванні публічного простору в процесах державотворення / С. Ю. Лукін // Публічне управління та митне адміністрування. – 2020. - № 2(25). – С. 99 - 103uk_UA
dc.identifier.issn2310-9653-
dc.identifier.urihttp://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/4136-
dc.description.abstractКризові явища в публічній системі України, які призвели до зміни влади, сплеску громадянської активності та появи нових форм взаємодії публічних акторів, актуалізували питання аналізу та моніторингу громадянського сектору в державі та визначення його ролі у формуванні публічного простору. Незважаючи на значну кількість наукових розвідок у цій площині, чимало питань залишаються малодослідженими у науці публічного управління та потребують спеціального поглибленого теоретичного вивчення. Громадянський простір – це місце, де артикулюється все різноманіття інтересів, які протистоять одне одному та співвідносять, впливають на владу, примушуючи її прислуховуватися до голосу суспільства, враховуючи різні інтереси, знаходити шляхи та засоби їхнього задоволення. Публічний же простір є середовищем для вироблення громадської думки. Отже, інституційним стрижнем громадянського суспільства, його серцевиною служать об’єднання, які не прагнуть отримання від своєї діяльності комерційного прибутку, а обрали за мету суспільно корисні завдання. Важливими характеристиками об’єднань і створюваного ними простору, іменованого публічним простором, є добровільність об’єднання, наявність довіри між членами, прихильність їхній загальній системі цінностей, а також самодіяльність і самоорганізація. У сучасному демократичному суспільстві ознаками публічного простору є такі: постійний комунікативний процес, відкритість і доступність простору для певного кола суб’єктів, максимально вільне циркулювання інформації, забезпечення умов для участі громадян у політичному процесі з метою формування громадської думки, спрямованість процесів на реалізацію суспільних інтересів, плюралізм думок, слів, дій на основі визнання певних спільних для всіх правил взаємодії. Особливістю української моделі публічного простору, форматованої «знизу – вгору», є висока протестна активність громадянського суспільства, яка в умовах порушення каналів зворотного зв’язку та низького рівня довіри громадян до політичних інститутів сприяє формуванню та інституціоналізації нових каналів громадянської та публічної участі.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherУніверситет митної справи та фінансівuk_UA
dc.relation.ispartofseriesПублічне управління та митне адміністрування;2020. - № 2(25)-
dc.subjectгромадянське суспільствоuk_UA
dc.subjectпублічний простірuk_UA
dc.subjectпублічна сфераuk_UA
dc.subjectактори публічної політикиuk_UA
dc.subjectдержавотворенняuk_UA
dc.subjectcivil societyuk_UA
dc.subjectpublic spaceuk_UA
dc.subjectpublic sphereuk_UA
dc.subjectactors of public policyuk_UA
dc.subjectstate creationuk_UA
dc.titleГромадянське суспільство у формуванні публічного простору в процесах державотворенняuk_UA
dc.title.alternativeCivil society in the formation of public space in the processes of state formationuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:2020/ №2(25)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
18 С. Ю. Лукін,.pdfелектронне видання334,58 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.