Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/4145
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorСиченко, В. В.-
dc.contributor.authorХитько, М. М.-
dc.contributor.authorХитько, М. О.-
dc.contributor.authorSychenko, V. V.-
dc.contributor.authorKhytko, M. M.-
dc.contributor.authorKhytko, M. A.-
dc.date.accessioned2020-12-14T13:10:54Z-
dc.date.available2020-12-14T13:10:54Z-
dc.date.issued2020-12-14-
dc.identifier.citationСиченко В. В. Використання форсайту для стратегічного планування розвитку освіти в умовах її системних змін / В. В. Сиченко, М. М. Хитько, М. О. Хитько // Публічне управління та митне адміністрування. – 2020. - № 2(25). – С. 152 – 157uk_UA
dc.identifier.issn2310-9653-
dc.identifier.urihttp://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/4145-
dc.description.abstractСтратегічне планування в освіті є одним із аспектів стратегічної діяльності системи державного управління, виникає як функція стратегічного управління, що конкретизує та репрезентує вироблення стратегії. Стратегічне планування є не лише функцією, а й інструментом регулювання тенденцій освітнього розвитку в умовах динамічних змін, системою інститутів, механізмів та інструментів державного управління освітою. У його межах відбувається поєднання процесів цілепокладання та практично-ресурсного забезпечення управлінської діяльності, спрямованої на досягнення цілей освітнього розвитку в умовах наявності ризиків системних змін і необхідності кризового регулювання. Стратегічне планування розглядається у контексті реформ галузі як одного із стратегічних напрямів усього процесу державотворення у нашій країні, як механізму ефективного здійснення модернізації у зазначеній царині. Системні освітні реформи як стратегія галузевого розвитку означають і необхідність становлення нової, також інноваційної і принципово іншої за структурою, системи державного управління освітою. На рівні загальних засад методології найбільше значення має синтез інноваційно-синергетичної та системної методології, що орієнтує на поліаспектне дослідження стратегічного планування в освіті у взаємозв’язку усіх чинників та складників як на структурно-функціональному, так і просторовому рівні з розумінням невизначеності та динамізму соціокультурного контексту, що зумовлено використанням концептуальних засад сценарного планування, зокрема методу форсайту. На перше місце висувається дослідницький інструментарій, пов’язаний з моделюванням та проектуванням освітніх процесів, що може бути здійснено на різних концептуальних рівнях стратегічного планування освітнього розвитку. Результатом такого підходу є становлення цілісної системи державного управління інноваційною стратегією розвитку галузі, що функціонує на базі модельного комплексу стратегічного планування та управління.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherУніверситет митної справи та фінансівuk_UA
dc.relation.ispartofseriesПублічне управління та митне адміністрування;2020. - № 2(25)-
dc.subjectдержавне управлінняuk_UA
dc.subjectфорсайтuk_UA
dc.subjectстратегічне плануванняuk_UA
dc.subjectосвітаuk_UA
dc.subjectмодернізаціяuk_UA
dc.subjectмодель управлінняuk_UA
dc.subjectpublic administrationuk_UA
dc.subjectforesightuk_UA
dc.subjectstrategic planninguk_UA
dc.subjecteducationuk_UA
dc.subjectmodernizationuk_UA
dc.subjectmanagement modeluk_UA
dc.titleВикористання форсайту для стратегічного планування розвитку освіти в умовах її системних змінuk_UA
dc.title.alternativeUse of foresight for strategic planning of educational development in the conditions of its systemic changesuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:2020/ №2(25)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
27 В. В. Сиченко.pdfелектронне видання338,61 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.