Інформаційні виклики епохи турбулентності в державному управлінні

Abstract

У статті розглянуто сутність епохи турбулентності, дано її визначення, яке є інструментарієм для розгляду сучасних зовнішніх і внутрішніх суспільних тенденцій. Із системи соціального порядку виокремлено функціональний, що перебуває в більш динамічному стані й найбільше віддзеркалює риси епохи турбулентності. На підставі концепції пояснення соціальних явищ відомого соціолога-функціоналіста Артура Стінчкомба запропоновано універсальну модель підтримки рівноваги стану динамічної системи, зокрема, соціального типу. Вона містить такі елементи: виклики, суб’єкт контролю, об’єкт контролю, ризики стосовно об’єкта, стратегії стабілізації системи. Ця модель використана для пояснення причин порушення стабільності будь-якої системи, оскільки вказує на різні варіанти можливої конфігурації: появу нових незвичних викликів і ризиків (зовнішніх і внутрішніх); провал колишніх суб’єктів контролю (інститутів, організацій, практик), надмірні витрати й незаплановані негативні наслідки їхньої діяльності; неадекватні стратегії відповіді на виклики, нерелевантність об’єктів контролю, виражених через цінності, принципи та правила умовам, що змінюються. Використовуючи модель, можна не тільки пояснити причини порушення рівноваги стану динамічної системи, але й дослідити процес вибору стратегій щодо її збалансування. На прикладі конкретних інформаційних викликів державі та особистості показано ефективність роботи моделі. За об’єкт узято інформаційну безпеку, причому акцент поставлено на її понятті в динамічних категоріях. Суб’єктом є державне управління. Проаналізовано окремо ризики щодо держави й особистості. У першому випадку розглянуто інформаційне протиборство у вигляді інформаційної війни, у другому – інформаційно-психологічна турбулентність особистості. Відповідно, запропоновано стратегії інформаційної безпеки: забезпечення інформаційно-цифрового суверенітету, адекватне державне управління в юридичній, організаційно-правовій, соціально-політичній, науково-технологічній, соціально-культурній, психологічній та педагогічній площинах