Специфіка біоетичних питань в українському суспільстві у сфері забезпечення права на життя у внутрішньоутробний період в контексті державної політики в галузі охорони здоров’я

Abstract

З одного боку, демократичний світ веде боротьбу за щораз нові права людини, з іншого – ті самі права зачатої та ще ненародженої людини, присмертної, соціально неадаптованої порушує. Моральні аспекти проблеми, які викладає біоетика, надзвичайно важливі, вони допомагають оцінювати проблему переривання вагітності (аборту) з огляду на людську мораль – «благоговіння перед життям». В Україні все ще відсутнє комплексне наукове дослідження, яке розкрило б сутність засад біоетики у сфері забезпечення права на життя у внутрішньоутробний період у контексті державної політики в галузі охорони здоров’я, що слугуватиме інтересам людини й гармонійному розвитку держави й суспільства. Метою статті є науково-теоретичне обґрунтування специфіки біоетичних питань у сфері забезпечення права на життя у внутрішньоутробний період у контексті державної політики в галузі охорони здоров’я. Поширення аборту свідчить про знецінення людського життя. Корінь проблеми лежить у падінні суспільної моралі. Біоетика, яка відстоює гідність і недоторканість людського життя, засуджує аборт як вбивство невинної людської істоти в лоні матері, котре не може бути виправдане ані як мета, ані як засіб досягнення доброї мети. Аборт – це безповоротна й непо- правна смерть дитини у фазі внутрішньоутробного розвитку, насильне втручання в природні процеси жіночого організму, яке може призводити до психосоматичних і духовних розладів. Обов’язок лікаря – не нашкодити, завжди стояти на варті життя. Наслідки аборту відчутні вже тепер: від’ємний показник природного приросту населення, підривання основи сім’ї, фізичні, психологічні, духовні травми в жінок, які вчинили аборт; зростання числа дітей із різними фізичними вадами, створення серйозних проблем у сфері права й законів (закон, який допускає або лібералізує аборт, дискредитує себе, відмовляючись бути рівним для всіх у забезпеченні права на життя) тощо. Проблеми аборту, а також постабортного синдрому починають розв’язуватися від усвідомлення важкості цього злочину. Натепер виникає необхідність переглянути основні нормативно-правові документи щодо проблеми переривання вагітності (аборту), скласти нові з врахуванням положень біоетики й внести відповідні доповнення до основ законодавства