Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/4271
Назва: | Суб’єктивна сторона складів злочинів, передбачених статтями 342 та 345 КК України |
Інші назви: | The subjective side of the corpus delict under articles 342 and 345 of the Criminal Code of Ukraine |
Автори: | Кирбят’єв, О. О. Kyrbiat’iev, O. O. |
Ключові слова: | працівники правоохоронних органів професійна діяльність law duties responsibility crime punishment respect law enforcement officers professional activity |
Дата публікації: | 25-лют-2021 |
Видавництво: | Університет митної справи та фінансів |
Бібліографічний опис: | Кирбят’єв О. О. Суб’єктивна сторона складів злочинів, передбачених статтями 342 та 345 КК України /О. О. Кирбят’єв // Правова позиція. – 2020. - № 4 (29). - С. 85 - 89 |
Серія/номер: | Правова позиція;2020. - № 4 (29) |
Короткий огляд (реферат): | статті досліджено суб’єктивну сторону складів злочинів, передбачених статтею 342 та статтею 345 КК України. Аргументовано, що опір та погроза як злочин з формальним складом можуть бути вчинені лише з прямим умислом. Його інтелектуальний момент характеризується усвідомленням суспільної небезпеки посягання, яке включає розуміння винним двох обов’язкових моментів: по-перше, опір вчиняється саме представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, члену громадського формування або військовослужбовцеві, по-друге, ці особи перебувають при виконанні покладених на них законом функцій. Вольовий момент полягає у бажанні винного перешкодити виконанню потерпілим своїх обов’язків. Визначено, що під час вчинення кримінального правопорушення у вигляді погрози вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо працівника правоохоронного органу, а також щодо його близьких родичів у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків суб’єкт злочину передбачає, що оскільки вчинювані ним дії є суспільно небезпечними, то вони можуть потягнути певні негативні зміни, пов’язані із заподіянням шкоди суспільним відносинам, що забезпечують охорону професійної діяльності працівників правоохоронних органів. З’ясовано, що на практиці, як правило, або формально зазначається, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення діяла умисно (без уточнення виду умислу), або визначається, що умисел суб’єкта кримінального правопорушення є прямим, проте детально не розкриваються причини такого умовиводу. Зроблено висновок, що суб’єктивній стороні складу злочину, передбаченого частиною 4 статті 345 КК України, притаманна виключно умисна форма вини. Здебільшого вона виражається у вигляді прямого умислу, проте іноді (якщо діяння виражається у вчиненні організованою групою погрози вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо працівника правоохоронного органу, а також щодо його близьких родичів у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків) допускаємо можливість того, що умисна форма вини може бути виражена у вигляді непрямого умислу. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/4271 |
ISSN: | 2521-6473 |
Розташовується у зібраннях: | 2020/4(29) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
19 Кирбят’єв О. О..pdf | електронне видання | 335,57 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.