Слідчі дії як основний засіб збирання доказів у кримінальному провадженні

Abstract

У статті розкрито сутність поняття «слідчі дії» згідно з чинним Кримінальним процесуальним кодексом України, представлено підходи сучасних науковців до визначення поняття та мети реалізації слідчих дій. Збирання доказів у кримінальному провадженні є комплексним поняттям, яке складається із системи дій, які спрямовані на виявлення доказів, їх зберігання та перевірку. Слідчі дії – це заходи, до яких входять пошукові, пізнавальні та посвідчувальні прийоми, що проводяться уповноваженими кримінально-процесуальним законом суб’єктом у встановленому порядку для кожного кримінального провадження. Метою слідчих дій є виявлення, закріплення фактичних даних та відомостей про їх джерела для отримання доказів та їх перевірки у кримінальному провадженні. Також метою реалізації слідчих дій може бути створення умов для реалізації іншої слідчої дії (наприклад, отримання зразків для експертизи). Зазначено, що у визначенні поняття доказів має бути відображена їх цільова спрямованість на дослідження доказів у кримінальному провадженні під час вивчення й фіксації їх індивідуальних ознак і виявленні на них слідів злочину або в разі проведення експертизи. У чинному КПК України визначено поняття негласних слідчих дій. Негласність слідчих дій проявляється в особливому порядку проведення таких дій, підготовки до їх проведення, а також фіксації, зберігання результатів, що були отримані, та їх перевірки. Інформація щодо негласних слідчих дій є утаємниченою як від тих осіб, відносно яких проводяться слідчі дії, так і від усіх інших осіб, а саме співробітників органів досудового розслідування, оперативних підрозділів, посадових осіб правоохоронних та інших державних органів, усіх громадян, котрі не причетні до підготовки та проведення конкретних негласних слідчих дій. До слідчих дій характеру належать обшук, пред’явлення до впізнання, огляд, допит, ексгумація трупа, слідчий експеримент, освідчування особи, проведення експертизи. Аналіз чинного законодавства щодо визначення поняття слідчих дій виявив, що недоліком є відсутність чіткого унормування переліку слідчих дій.