Індивідуалістичні інтенції у філософії права Томаса Гоббса

Abstract

У статті розкрито індивідуалістичні тенденції через філософсько-правову характеристику ідей Т. Гоббса, який заклав основи сучасного розуміння індивідуалізму через внесок у філософію права розуміння природного стану суспіль- ства й індивіда. Виявлено, що Т. Гоббс убачає в ідеї рівності причину суперництва між людьми, а тому проголошує державу як єдиний раціональний вихід із ситуації, водночас наділяє її фактично необмеженими повноваження. Мислитель спирається на раціоналізм у своїх філософсько-правових поглядах, оскільки підкреслює добровільність людини під час передачі частини своїх природних прав державі. Отже, учинки людини мають бути доброчесними та погоджуватись із розумом. Як уважає мислитель, щоб зрозуміти закони діяльності державного механізму, потрібно почати з вивчення елементарних важелів, тобто з окремих особистостей, людей – «атомів», які становлять цей механізм. Доведено, що даний мислитель був індивідуалістом, оскільки він уважав, що любов до себе – головний чинник у будь-якому акті поведінки людини. Водночас свобода не повинна обмежувати свободу іншої людини, адже головне кредо мислителя «не роби іншому того, щоб не побажав, щоби було зроблено тобі». Т. Гоббс не заперечує індивідуалістичні інтенції особи на незалежність у справі вирішення своєї власної долі, тобто надає інтелектуальну автономію на незалежність рішень, що стосуються людини особисто й ухвалені автономним розумом. Тому мислитель стверджує, що ніхто не може змусити людину думати інакше, аніж так, як їй підказує її власний розум. Т. Гоббс заперечує будь-які авторитарні форми щодо індивідуального благополуччя людини. Як висновок, можна говорити про три основні природні, індивідуалістичні права людини, які випливають із філософії Т. Гоббса, а саме: право індивіда на власне життя і самозбереження, право на інтелектуальну автономію та захист приватного інтересу людини.