Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/4327
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorБойко, І. C.-
dc.contributor.authorBoyko, І. S.-
dc.date.accessioned2021-06-23T09:12:34Z-
dc.date.available2021-06-23T09:12:34Z-
dc.date.issued2021-06-22-
dc.identifier.citationБойко І. C. Трибуналізація міжнародного правопорядку як ознака міжнародного правосуддя / І. C. Бойко // Правова позиція. – 2021. - № 1 (30). – С. 83 – 87uk_UA
dc.identifier.issn2521-6473-
dc.identifier.urihttp://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/4327-
dc.description.abstractстатті досліджений сучасний стан міжнародного правосуддя з урахуванням плюралізму класифікаційних критеріїв поділу органів міжнародного правосуддя на види. Трибуналізація міжнародного правопорядку розуміється як активізація вже наявних органів міжнародного правосуддя і створення нових судів, що супроводжується поступовим зміцненням обов’язкової юрисдикції міжнародних судів і переходом від арбітражної моделі до класичної судової. З’ясовано, що специфічні риси органів міжнародного правосуддя зумовлюють наявність численних класифікацій, деякі з них відображують новітні тенденції розвитку міжнародного правосуддя, як-от: 1) нівелювання різниці між міжнародними судовими й арбітражними інституціями; 2) активізація правотворчої функції сучасних органів міжнародного правосуддя; 3) горизонтальне цитування та взаємне запозичення правових позицій, створених органами міжнародного правосуддя та перевірених часом та потребами міжнародних відносин, набуває ознак переконливого (рекомендаційного) прецеденту. Особливості природи органів міжнародного правосуддя враховуються по-різному, тому наведені декілька класифікацій, що базуються на фактах наявності: 1) міжнародного договору; 2) рішення міжнародної організації (або її органів); 3) міжнародного договору між державою та міжнародною організацією; 4) рішення місії з підтримання миру, наділеною адміністративним мандатом Організації Об’єднаних Націй; рішення міжнародної організації та держав про наділення національного судового органу функціями міжнародного правосуддя. Уважаємо критерії, що враховують географічний вимір, об’єм компетенції, підсудності in personam, варто застосовувати під час характеристики сучасних органів міжнародного правосуддя. Зазначено, що досить поширений поділ органів міжнародного правосуддя на: а) універсальні і регіональні; б) загальної компетенції та спеціальної компетенції; в) такі, що розглядають спори між державами, і розглядають спори за участю приватних осіб; г) постійні і тимчасові. Акцентовано на тому, що такі класифікації є схематичними та не позбавлені суперечностей. Так, до універсальних органів міжнародного правосуддя відносять Міжнародний трибунал з морського права, який за призначенням і об’ємом компетенції має бути віднесений до судів спеціальної компетенціїuk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherУніверситет митної справи та фінансівuk_UA
dc.relation.ispartofseriesПравова позиція;2021. - № 1 (30)-
dc.subjectпроліфераціяuk_UA
dc.subjectміжнародний правопорядокuk_UA
dc.subjectоргани міжнародного правосуддяuk_UA
dc.subjectкласифікації ОМПuk_UA
dc.subjectквазісудові інституціїuk_UA
dc.subjectproliferationuk_UA
dc.subjectinternational legal orderuk_UA
dc.subjectinternational adjudication institutionsuk_UA
dc.subjectclassificationuk_UA
dc.subjectquasi-judicial institutionsuk_UA
dc.titleТрибуналізація міжнародного правопорядку як ознака міжнародного правосуддяuk_UA
dc.title.alternativeTribunalization of the international legal order the character of international adjudicationuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:2021/1(30)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
17 Бойко І. C..pdfелектронне видання358,45 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.