Межі здійснення права на вчинення заповіту яльності

Abstract

У статті досліджено питання, пов’язані з визначенням меж здійснення права на вчинення заповіту. Звертається увага, що єдиним способом для фізичної особи розпорядитися своїм майном на випадок смерті є складення заповіту. Заповідач, керуючись принципом свободи заповіту, необмежений у виборі способів здійснення права на вчинення заповіту, що може, як наслідок, призвести до порушення чи обмеження прав та інтересів інших осіб. Проте будь-яка свобода, зокрема і свобода заповіту, може бути обмежена законодавчо встановленими межами здійснення прав. Провівши аналіз доктринальних підходів щодо розуміння поняття та змісту меж здійснення цивільних прав, автор звертає увагу на необхідність розмежування понять «межі здійснення прав» та «обмеження прав». У статті обґрунтовано, що оскільки право на вчинення заповіту є одним із видів прав, спрямованих на розпорядження майном заповідача, яке належить йому на праві власності, варто межі здійснення права на заповіт та обмеження прав заповідача щодо розпорядження майном на випадок смерті розглядати у двох площинах – речового і спадкового права. У площині речового права необхідно розглядати як саме право на розпорядження майном заповідача, так і його здійснення, а в площині спадкового права – право спадкоємців на спадкування за заповітом та його здійснення. Запропоновано авторське визначення понять «межі здійснення права на заповіт» та «обмеження здійснення права на заповіт». Так, межі здійснення права на заповіт – це можлива дозволена поведінка особи заповідача, що ґрунтується на засадах свободи заповіту, яка спрямована на реалізацію суб’єктивного права особи власника розпорядитися належним йому майном на випадок смерті, але з додержанням вимог, установлених нормами глави 16 та книги третьої і шостої ЦК України, а також засад справедливості, добросовісності та розумності. Обмеження здійснення права на заповіт – це встановлені законодавством заборони, обов’язки чи дозволи впливати на звуження змісту суб’єктивного права заповідача та ускладнення, як наслідок, реалізації права на вчинення заповіту.