Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/4440
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКалашников, В. М.-
dc.contributor.authorKalashnikov, V. M.-
dc.date.accessioned2021-09-10T10:55:06Z-
dc.date.available2021-09-10T10:55:06Z-
dc.date.issued2021-09-10-
dc.identifier.citationКалашников В. М. Правовий статус приватних воєнних компаній США та Великої Британії: досвід для України / В. М. Калашников // Правова позиція. -2021- № 3 (32). – С. 75 - 84uk_UA
dc.identifier.issn2521-6473-
dc.identifier.urihttp://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/4440-
dc.description.abstractУ статті пропонується аналіз законів Великої Британії та США, що застосовуються до приватних військових компаній у ситуаціях збройних конфліктів. Розвиток міжнародного інституту приватних військових компаній протягом століть був пов’язаний із реалізацією геополітичних інтересів Англії, а згодом і Сполучених Штатів, які колись були британською колонією. Англія, що виступала як морська держава, ніколи не мала достатніх демографічних ресурсів для боротьби за панування у світі, однак тривалий час боролася за всесвітню гегемонію шляхом залучення до військових операцій морського флоту приватних судновласників. Для Англії й Америки, котрі виступали в геополітичних змаганнях як морські держави, важливою формою вирішення міжнародних проблем, починаючи з 1648 р., коли після закінчення Тридцятилітньої війни була укладена Вестфальська мирна угода, виступало каперство. Історичний досвід розвитку каперства був закріплений у процесі становлення міжнародно-правового інституту приватних військових компаній (ПВК). Сьогодні держави та міжнародні організації визнають їхню участь у збройних конфліктах, однак світова спільнота стурбована, що уряди різних країн делегують ПВК право реалізації функцій, які мають здійснювати тільки державні органи країнленів ООН. Здійснений у статті аналіз дозволяє розкрити взаємозв’язок між ПВК і гуманітарним правом, встановити правовий статус бійців і персоналу ПВК, що є ключовим питанням для цього приватного бізнесу. Доведено, що бізнес власників ПВК привернув увагу деяких українських політиків і вчених, які пропонують нашій державі вирішити проблему законодавчого оформлення вітчизняних приватних військових компаній. На випадок позитивного вирішення зазначеної проблеми у статті надано рекомендації щодо правової й організаційної роботи української держави з ПВК, які спираються на аналіз досвіду взаємодії державних органів Англії та США із власниками приватних військових компаній у складних ситуаціях військових конфліктів за межами цих держав.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherУніверситет митної справи та фінансівuk_UA
dc.relation.ispartofseriesПравова позиція;2021- № 3 (32).-
dc.subjectСполучені Штатиuk_UA
dc.subjectВелика Британіяuk_UA
dc.subjectміжнародне гуманітарне правоuk_UA
dc.subject«Документ Монтре»uk_UA
dc.subjectприватний військовий бізнесuk_UA
dc.subjectприватна військова компаніяuk_UA
dc.subjectUSuk_UA
dc.subjectUKuk_UA
dc.subjectinternational humanitarian lawuk_UA
dc.subject“Montreux Document”uk_UA
dc.subjectprivate military businessuk_UA
dc.subjectprivate military companyuk_UA
dc.titleПравовий статус приватних воєнних компаній США та Великої Британії: досвід для Україниuk_UA
dc.title.alternativeLegal status of US and UK private military companies: experience for Ukraineuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:2021/3(32)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
14 Калашников В. М..pdfелектронне видання344,05 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.