Механізми мотивації державних службовців

Abstract

Кожна людина потребує відчуття захищеності, що гарантується державою. Держава, в свою чергу, потребує лояльних, ініціативних, професійних громадян, що сприятимуть її розвитку та вдосконаленню. Одним із механізмів забезпечення безпеки та сталого розвитку держави та суспільства, крім інших не менш важливих складових, виступає система державної служби. Саме на державних службовців лягає додаткове навантаження у вигляді необхідності відповідати репутаційним та моральним очікуванням громадян. Професіоналізація державних службовців, їх політична неупередженість, стійкість та керованість всієї системи базується на раціональному, гуманному та грамотному використанні потенціалу державних службовців. Під час дослідження було виявлено, що крім обов’язків державних службовців перед Україною, держава також має забезпечити гідні умови проходження служби та винагороду за професійну діяльність. Саме мотивація державних службовців і формує стійку, цілісну систему цінностей та інтересів. Зазначена система визначає необхідність здійснення свідомої самоосвіти, набуття нових професійних знань, навичок тобто опанування та розвиток компетенцій, що дозволять відповідати вимогам часу до державних службовців. Мотивація людини в цілому та державного службовця зокрема, є складним та багатоскладовим феноменом, який й досі не повністю вивчено та описано. У статті досліджено різні мотиваційні теорії та напрями, проаналізовано погляди вчених на поняття «мотивація», розглянуто три основні групи цілей: адміністративні; інформаційні; мотиваційні. Виявлено головні недоліки в мотивації на державній службі та запропоновано шляхи подолання окреслених проблем через переорієнтацію та мотивацію. Сформульовано погляд авторів на особливості застосування мотиваційних факторів під час відбору та проходження державної служби