Деякі аспекти вирішення спорів щодо визначення місця проживання малолітньої дитини (за матеріалами судової практики Верховного Суду)

Abstract

Стаття присвячена дослідженню особливостей вирішення судами спорів між батьками після розірвання шлюбу (припинення спільного проживання) щодо визначення місця проживання їхньої малолітньої дитини (дітей). Результати розгляду справ про визначення місця проживання дитини значної мірою залежать від встановлених судом обставин справи, у той же час це стимулює інтерес до напрацювання певних правових стандартів у вказаній категорії спорів. Встановлено, що у національній судовій практиці визначені основні критерії, якими керується суд при вирішенні спорів про визначення місця проживання дитини, з метою дотримання принципу розумної передбачуваності судових рішень. Наголошено на тому, що у провадження судів перебуває значна кількість справ щодо визначення місця проживання дитини. При цьому у національній судовій системі відсутня спеціалізація суддів чи судів, які вирішують подібні спори між батьками. Обґрунтовано необхідність дружнього ставлення суду до дитини у процесі вирішення спору, з’ясування думки дитини. Підкреслено важливість дотримання принципу рівності матері та батька при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини і у той же час забезпечення однакової відповідальності батьків за виховання й розвиток дитини. Доведено, що тест та дотримання принципу забезпечення найкращих інтересів дитини є доволі складним. З метою дотримання цього принципу суди оцінюють у кожній справі всі обставини у їх сукупності, зокрема: природу та якість стосунків дитини з кожним із батьків, зрілість та потреби дитини, прихильність дитини, попередню поведінку кожного із батьків, забезпечення необхідного рівня життя дитини, економічні чинники, зайнятість кожного з батьків, позицію самої дитини. Також звернуто увагу на відсутність законодавчого визначення інституту спільної батьківської опіки, порядку врегулювання почергового проживання дитини з кожним із батьків після розірвання шлюбу між ними та спільного вирішення питань щодо виховання й розвитку дитини. Запровадження у національне законодавство і застосування судом такого інституту з метою вирішення спорів між батьками про визначення місця проживання малолітньої дитини визнано необхідним