Міжнародне співробітництво у «війні» із транснаціональною організованою злочинністю

Abstract

У статті зазначено, що одним із головних завдань міжнародного співтовариства у правоохоронній 46 сфері є забезпечення невідворотності покарання винної особи за всі елементи злочинних діянь незалежно від місця їх вчинення, кожний серйозний злочин повинен бути покараний. Розширення сфери впливу транснаціональної організованої злочинності, котра бере участь у торгівлі людьми, людськими органами, наркотичними засобами, зброєю є однією з найсерйозніших загроз національній безпеці, як окремої держави, так і світової безпеки в цілому. Можливості, котрі використовують транснаціональні організовані угрупування вражають своїм масштабом, засобами комунікації, транспортних сполучень, глобального охоплення. Їх діяльність може спричинити дестабілізацію чи криміналізацію економічно слабких держав, створити альтернативні центри влади або корумпувати державні інституції, такі як органи місцевого самоврядування, судова влада, поліція та інші. Констатується, що транснаціональна організована злочинність завдає шкоди національним інтересам окремих держав та впливає на міжнародну безпеку і стабільність в цілому, а розроблення ефективних заходів щодо протидії таким злочинам є завданням світового співтовариства. З метою боротьби із транснаціональною організованою злочинністю держави-учасниці Організації Об‘єднаних Націй розробляють стратегії співробітництва щодо боротьби із такими злочинами, враховуючи особливості: правової системи, національного законодавства і державних органів, оперативних процедур, людські і технічні ресурси, наявні підходи до міжвідомчого і регіонального співробітництва, а також культурні і політичні аспекти. Наголошується, що держави-учасниці Організації Об‘єднаних Націй за участю спеціально створених органів розробляють рекомендації щодо надання практичної допомоги у боротьбі із транснаціональною організованою злочинністю шляхом видання посібників, типових законів, юридичних коментарів та інших матеріалів з метою усунення юрисдикційних прогалин, що дозволяють правопорушникам переховуватися від правосуддя.