Досвід управління системою освіти в європейських країнах

Abstract

У статті досліджується управління системою освіти в зарубіжних країн та в Україні. Висвітлено чинники, що мали вагоме значення при сприянні розвитку системи освіти в умовах інноваційного розвитку суспільства. Проведено порівняльний аналіз за структурними характеристиками освіти. Розглянуто особливості сучасної освіти за кордоном та в Україні, а також визначення спільних та відмінних рис їх діяльності та розвитку. Метою статті є аналіз моделей системи освіти європейських країн та України. Внесення пропозицій до можливого використання напрацьованих наукових досліджень в Україні з поширенням ідеї до інших країн. Доведено, що існуючі системи освіти – це сукупність всіх навчальних та навчально-виховних закладів, які ведуть свою діяльність в сфері здобуття освіти, а також спеціалізуються на підготовці чи перепідготовці кадрів. Обґрунтовано, що до системи освіти входять не лише заклади освіти, але й і різні науково-методичні установи та науково-виробничі підприємства, сюди ж можна включити державні й місцеві органи управління освітою, а також ті інстанції, які ведуть діяльність у сфері самоврядування в освітній галузі. Складовими компонентами структури освіти виступають дошкільна, загальна середня освіта, позашкільна освіта, професійно-технічна, вища освіта та післядипломна освіта, а також аспірантура та докторантура. До структури системи освіти входить і самоосвіта. Означено, що дошкільна освіта здійснюється в дитячих яслах, дитячих садках та дошкільних закладах сімейного типу і передбачає всебічний розвиток дитини з раннього віку. Загальна середня освіта має на меті забезпечити всебічний розвиток школяра, виявити та розвивати його нахили та здібності протягом всіх років навчання у школі. Професійно-технічна освіта покликана допомогти здобути професію або підвищити вже здобуду професійну кваліфікацію. Вища освіта дає можливість отримати освітньокваліфікаційний рівень відповідно до покликання студента. Узагальнено, що сучасна система публічного управління системою освіти повинна стати державногромадською і розвиватися за найкращими світовими зразками. Основними пріоритетами повинні стати: орієнтація освіти на індивідуальну освітню траєкторію особистості.