Державна економічна політика реалізації бізнес-моделей суспільного благополуччя в період соціально-економічних криз

Abstract

Розвиток моделей суспільного благополуччя став можливим завдяки співіснуванню кількох причин, це результат змін, що відбуваються в суспільстві на початку ХХІ століття, як у підприємницькому, так і в соціальному та економічному вимірах. Розвиток нових інтернет-технологій, таких як однорангові платформи, геолокація, сучасні платіжні системи, доступ до даних у режимі реального часу, мобільні інтернет-додатки значно знизили трансакційні витрати, пов’язані з укладанням контрактів на децентралізованих ринках. Все більше людей також мають смартфон та доступ до Інтернету, а трансакційні витрати слід широко тлумачити як витрати не лише на укладення та моніторинг трансакцій, а й витрати на пошук, збір та обробку інформації й виконання зобов’язань. Інтернет-технології знижують витрати у всіх цих сферах, тим самим розширюючи наші знання про можливість укладення вигідних угод, отже, бізнес-модель суспільного благополуччя дозволяє нам повніше використовувати децентралізовані знання в суспільстві. Зменшення трансакційних витрат надзвичайно важливо, оскільки ідея моделі суспільного благополуччя не нова, люди завжди ділилися товарами, позичали чи орендували активи, а не купували їх. Новітні технології розширюють можливості укладання угод, немає більше обмежень лише посередниками чи кількома спеціалізованими компаніями, які надають надані послуги. Також не слід забувати про зниження витрат, що виникають через невизначеність, пов’язану з укладанням угод на децентралізованих ринках. Розвиток соціальних медіа також відіграло значну роль, оскільки дозволило компаніям, які працюють в межах формату суспільного благополуччя, перевіряти профілі користувачів своїх програм у соціальних мережах. Можливість саморегулювання та виключення безвідповідальних суб’єктів з ринку за допомогою сучасних механізмів зворотного зв’язку, оглядів та рекомендацій є надзвичайно важливою особливістю бізнес-моделей суспільного благополуччя, яка зменшує асиметрію інформації між сторонами угоди, підвищує безпеку та довіру до і дає змогу досягти більшого доходу. У високорозвинених суспільствах відбуваються значні соціально-економічні зміни, які полягають у відході від традиційного споживання та пасивного споживання товарів і послуг, що надаються корпораціями, з метою побудови соціальної довіри, значущих стосунків та більш інформованих споживачів у децентралізованому співтоваристві. Зазначені трансформації супроводжуються зміною способу життя, що проявляється у відході від матеріальних благ на користь гнучкого доступу до них у разі потреби. Сьогодні спостерігається урбанізація та зростання турботи про природне середовище, що зміцнює віру в те, що краще використовувати наявні ресурси ефективніше, ніж купувати та виробляти нові товари. Хоча соціальні фактори, безсумнівно, відіграють важливішу роль у розвитку суспільного благополуччя, вважається, що їх значення переоцінено, а головною передумовою моделі суспільного благополуччя є економія грошей і зручність цієї форми транзакцій.