Фінансові механізми державної підтримки інноваційного розвитку підприємництва в Україні

Abstract

У статті розглянуто стан розробки і впровадження інновацій в підприємницьку діяльність. Україна визначила інноваційний розвиток як свій пріоритет. Проте, всі існуючі стратегії і програми соціально-економічного розвитку не призвели до формування інноваційної економіки. Зазначено, що основною причиною низької інноваційної активності є недостатнє фінансування наукових та науково-технічних розробок на всіх етапах їх проведення. В Україні сформовано законодавче поле, що визначає правові, економічні та організаційні засади формування цілісної системи інноваційної діяльності. Проте динамічний розвиток інноваційного середовища диктує необхідність віднаходження адекватних сучасним умовам фінансових механізмів підтримки розвитку інноваційної діяльності. Одним із механізмів залучення та використання фінансових ресурсів з метою забезпечення важливих потреб держави є державне цільове програмування. Проте результативність цих програм викликає занепокоєння, оскільки вони так і не стали дієвим та ефективним інструментом розв’язання найважливіших проблем розвитку держави, окремих галузей економіки або адміністративно-територіальних одиниць. Більш дієвим і реальним механізмом підтримки інноваційного розвитку підприємництва в Україні є залучення фінансово-кредитних установ. Державна підтримка надається у вигляді кредитних гарантій і компенсації процентів за кредитами, що надзвичайно полегшує фінансовий тягар бізнесу. Проте, вичерпання власних фінансових ресурсів та залучення позикового капіталу призвели до погіршення фінансового стану багатьох підприємств України і спонукали їх шукати альтернативні механізми фінансування інноваційної діяльності. Таким фінансовим механізмом є залучення венчурних фондів, що орієнтовані на роботу з інноваційними підприємствами та (стартапами). Але в Україні немає системного розуміння венчурного бізнесу. Венчурний бізнес є незрозумілим механізмом фінансування, схильним реалізовувати лише короткострокові інвестиційні проєкти. Також альтернативним фінансовим механізмом є залучення грантів. Основним завданням грантових програм є надання фінансової, технічної та консультаційної допомоги стартапам на ранній стадії їх розвитку. Водночас, має бути системний підхід у визначенні напрямів інноваційних розробок, які були б сформовані в контексті інноваційної діяльності великих підприємств. Це дозволило б розробникам мати консультаційну або експертну підтримку, майданчик для експериментального випробування тощо. Важлива роль в забезпеченні умов інноваційного розвитку, формування національної інноваційної інфраструктури належить державі, яка визначає стратегічні напрями розвитку і забезпечує ресурсну підтримку. Разом з тим, найважливішим виявляється фінансовий механізм підтримки інноваційного розвитку підприємництва, в якому держава має запропонувати умови, методи та інструменти акумуляції та використання фінансових ресурсів найбільш ефективним способом для всіх зацікавлених в ньому осіб.