Доктринальна характеристика суб’єктів публічної адміністрації: сучасний вимір у рамках європеїзації суспільства

Abstract

У статті авторами здійснено ґрунтовну характеристику суб’єктів публічного адміністрування через категорійний апарат досліджуваного поняття у сучасному його розумінні. З метою задоволення публічних та приватних інтересів суспільства функціонують відповідні суб’єкти, які на основі чинного законодавства реалізовують надані їм повноваження. Такі суб’єкти називаються суб’єктами публічної адміністрації, до яких, окрім, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, з ціллю реалізації публічного управління, захисту прав та інтересів громадян можуть також вступати як фізичні так і юридичні особи. На шляху України як європейської держави, політика якої реалізується в контексті Стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору відбувається розвиток значних світоглядних перетворень українського суспільства, що актуалізували потребу реформування адміністративного законодавства. Попри значну кількість трактувань зазначених правових категорій «публічної адміністрації», вітчизняні та зарубіжні науковці не дійшли до єдиної позиції, а також відсутнє його законодавче трактування, до сьогоднішнього дня, що й породжує актуальність його вивчення. Сучасне публічне адміністрування характеризується широким колом уповноважених суб’єктів адміністративно-правових відносин, де обов’язковими учасниками цих відносин є суб’єкти публічної адміністрації, котрі, на основі норм чинного законодавства наділяються відповідними правами та обов’язками у межах наданих їм повноважень. Найбільш поширене виділення таких основних видів суб’єктів адміністративного права: фізичні особи – громадяни України, іноземці, особи без громадянства; юридичні особи – органи виконавчої влади, будь-які інші державні органи, органи місцевого самоврядування, об’єднання громадян, підприємства, установи, організації (в особі їхніх керівників, які очолюють органи управління цих підприємств, установ, організацій); колективні суб’єкти (утворення), які не мають ознак юридичної особи. Авторами обґрунтовано, що публічна адміністрація включає в себе функціонально-організаційну сукупність суб’єктів адміністрування, які наділені публічно-владними повноваженнями щодо реалізації публічних інтересів. Відзначено, що задля реалізації публічного адміністрування, яке задовольняє публічний інтерес, задіяно широке коло суб’єктів, які наділені відповідними повноважень під час реалізації їх у процесі діяльності.