Зарубіжний досвід правового регулювання питань дисциплінарної відповідальності адвоката та деякі напрями його запозичення у законодавство України

Abstract

Взявши до уваги найбільш прогресивний зарубіжний досвід правового регулювання питань дисциплінарної відповідальності адвоката, автор обґрунтовує доцільність та пропонує шляхи його запозичення для вдосконалення відповідних положень законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність. Зокрема, автор аргументує те, що фундаментальним принципом визначення належного до застосування до адвоката дисциплінарного стягнення є пропорційність, згідно з якою дисциплінарне стягнення має обиратись з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для адвоката і каральним, превентивним та виховним ефектом від дисциплінарного стягнення. Також, автор вказує на неприйнятно вузький спектр дисциплінарних стягнень для адвоката та варіацій шляхів їх застосування. Для усунення цієї проблеми автор пропонує розробити модель застосування штрафу як дисциплінарного стягнення для адвоката. Також, на переконання автора, позитивною зарубіжною практикою, яка може підвищити ефективність дисциплінарного контролю з точки зору підтримання високого професійного рівня адвокатів, є право кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури звільняти адвокатів від дисциплінарного стягнення або пом’якшувати для них дисциплінарне стягнення з випробуванням. Зокрема, за зразком Сполученого Королівства, Нідерландів та Німеччини автор обґрунтовує необхідність доповнити положення законодавства України, що стосуються зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, правилом про те, що з урахуванням особи адвоката та характеру допущеного ним дисциплінарного правопорушення замість зупинення права адвоката на заняття адвокатською діяльністю кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури може за згодою адвоката встановити умови його професійної діяльності після закінчення дисциплінарного провадження, які можуть включати: 1) обмеження обсягу практики адвоката; 2) проходження спеціального курсу підвищення кваліфікації; 3) втрату пасивного і активного права у рамках адвокатського самоврядування; 4) обмеження права бути керівником стажування; 4) інші обов’язки та обмеження, які дисциплінарний трибунал вважатиме за необхідне покласти на адвоката для захисту публічного порядку та недопущення повторення поведінки, яка порушує стандарти поведінки адвоката.