Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/5254
Назва: | Компетенція органів конституційної юрисдикції |
Автори: | Вдовічен, В. А. Гордєєв, В. В. |
Ключові слова: | компетенція конституційний суд принципи конституціоналізм тлумачення |
Дата публікації: | 5-тра-2023 |
Видавництво: | Університет митної справи та фінансів |
Бібліографічний опис: | Вдовічен В. А. Компетенція органів конституційної юрисдикції / В. А. Вдовічен, В. В. Гордєєв // Правова позиція, № 2 (35), 2022. С. 90-92. |
Серія/номер: | Правова позиція;№ 2 (35), 2022 |
Короткий огляд (реферат): | У статті доведено, що Конституційний Суд України – це орган конституційної юрисдикції, на який покладено обов’язок забезпечувати верховенство Конституції України, а також вирішувати питання про відповідність Конституції України законів України, а в передбачених Конституцією України випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення норм Конституції України й інші повноваження визначені Конституцією України. Конституційний Суд України діє як колегіальний суд незалежно від інших державних органів і виконує окремі функції, покладені на нього Конституцією та законам України. Його місія полягає в тому, щоб гарантувати верховенство Конституції України, захист конституційного ладу та основних прав осіб. Конституційний Суд України був задуманий Конституцією України як вищий орган тлумачення та контролю за конституційністю. Конституційний суд України є ієрархічно вищим або користується компетенцією, вищою за повноваження другорядних органів, оскільки він є тим, хто контролює конституційність їх норм і актів. Основна функція суду є захист Конституції України, контролюючи конституційність норм і актів вторинних установчих органів, а також усунення колізій. Рішення Конституційного Суду України повинно випливати з правильного або адекватного тлумачення Конституції України. У статті досліджується конституційна доктрина, яка формується не тільки з розвитком теорії конституційного правосуддя, а й на практиці під час застосування норм конституційної юрисдикції. Акцентовано увагу на необхідності зовнішнього оформлення доктринальних положень, які виникають в судовій практиці. Доктрина дає уявлення про те, чи можна взагалі і в якому обсязі застосовувати конституційну юрисдикцію до широкого кола правовідносин матеріального та процесуального характеру, і відповідних нормативних актів, що оспорюються, і за якими критеріями визначається компетенція Конституційного Суду України. З’ясовано, що компетенція – покладений на суб’єкта обсяг певних повноважень, а процесуальна компетенція Конституційного Суду України – це покладений Конституцією України, Законом України «Про Конституційний Суду України» та Регламентом Конституційного Суду України на суд обсяг публічних повноважень для вирішення конституційно-правових спорів. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/5254 |
ISSN: | 2521-6473 |
Розташовується у зібраннях: | 2022/2(35) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
17.pdf | 456,59 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.