Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/5297
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorЖдан, М. Д.-
dc.date.accessioned2023-05-09T11:11:50Z-
dc.date.available2023-05-09T11:11:50Z-
dc.date.issued2023-05-09-
dc.identifier.citationЖдан М. Д. Кримінологічний захист права на працю осіб з інвалідністю: міжнародний досвід / М. Д. Ждан // Правова позиція, № 4 (37), 2022. С. 111-114.uk_UA
dc.identifier.issn2521-6473-
dc.identifier.urihttp://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/5297-
dc.description.abstractВ статті розглядається особливості кримінально-правового та кримінологічного захисту права на працю осіб із інвалідністю. Вказано, що у низці норм законодавець виокремлює специфіку захисту прав осіб із інвалідністю. Зокрема це реалізовано шляхом встановлення привілеїв в частині призначення окремих видів покарання (ч. 3 ст. 56 КК України, ч. 3 ст. 61 КК України), визнання вчинення кримінального правопорушення у їх відношенні обставиною, що обтяжує покарання (п. 6 ч. 1 ст. 67 КК України), заборони дискримінації за ознакою інвалідності (ст. 161 КК України) тощо. При цьому в частині захисту трудових прав передбачено особливо кваліфіковану відповідальність за грубе порушення законодавства про працю виключено щодо осіб, які виховують дітей-інвалідів (ч. 2 ст. 172 КК України). Достатньо широкий перелік міжнародних правових документів, спрямованих на захист прав осіб із інвалідністю вказує на формування толерантного правового суспільства, головною метою якого є створення безпекового середовища в якому не тільки дискримінація за будь-якою ознакою, а і будь-який інший, протиправний вплив на трудові права громадян (із урахуванням актуальних потреб) неминуче матиме наслідком притягнення до кримінальної відповідальності. Зазначено, що є підстава вважати, що відсутність стратегій або окремих програм запобігання кримінальним правопорушенням проти трудових прав громадян пояснюється відсутністю взаємоузгодженості між нормами кримінального та трудового законодавства, що обумовлено значним часовим проміжком між прийняттям вказаних нормативно-правових актів. Підсумовано, що фактична наявність низки положень, спрямованих на захист прав осіб із інвалідністю юридично майже не вирішує жодної проблеми, пов’язаної з усуненням криміногенних загроз в частині охорони трудових правовідносин. Викладено пропозиції щодо удосконалення кримінального законодавства.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherУніверситет митної справи та фінансівuk_UA
dc.relation.ispartofseriesПравова позиція;№ 4 (37), 2022-
dc.subjectособи з інвалідністюuk_UA
dc.subjectкримінологічний захистuk_UA
dc.subjectкримінальне правопорушенняuk_UA
dc.subjectправо на працюuk_UA
dc.subjectтрудове правоuk_UA
dc.subjectкримінальне законодавствоuk_UA
dc.subjectміжнародне правоuk_UA
dc.titleКримінологічний захист права на працю осіб з інвалідністю: міжнародний досвідuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:2022/4(37)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
20.pdf312,26 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.