Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/5345
Назва: | Філософські погляди Григорія Сковороди та їх вплив на національно-патріотичне виховання як чинник удосконалення державного управління |
Автори: | Найда, І. В. Дербак, А. П. |
Ключові слова: | національно-патріотичне виховання Григорій Сковорода державне управління національна самосвідомість національна ідея нація ідея антеїзму |
Дата публікації: | 24-тра-2023 |
Видавництво: | Університет митної справи та фінансів |
Бібліографічний опис: | Найда І. В. Філософські погляди Григорія Сковороди та їх вплив на національно-патріотичне виховання як чинник удосконалення державного управління / І. В. Найда, А. П. Дербак // Публічне управління та митне адміністрування, № 4 (35), 2022. С. 10-14. |
Серія/номер: | Публічне управління та митне адміністрування;№ 4 (35), 2022 |
Короткий огляд (реферат): | Статтю присвячено актуальній проблемі розвитку ідей національно-патріотичного виховання. У статті проаналізовано вплив поглядів видатного українського філософа, поета і педагога Григорія Сковороди на особливості національнопатріотичного виховання як однієї із складових удосконалення державного управління. Визначено, що національно-патріотичне виховання втілює і віддзеркалює в собі процес національного відродження української нації. Нація, яка поєднує індивіда з іншими індивідами шляхом більш широкої системи норм, цінностей і символів, що мають субетнічне значення, робить його одночасно і відкритим до інших систем, приводить до усвідомлення своєї не тільки національної, але і загальнолюдської приналежності. Узагальнено науковий доробок Григорія Савича Сковороди щодо національно-патріотичного виховання. Зазначено, що він мав великий вплив як на своїх сучасників так і на сучасне українське суспільство. Актуальність робіт Григорія Савича в сучасному контексті пояснюється тим, що на вершині його наукової діяльності стоїть людина. Визначено, що національна самосвідомість є визначальною духовною рушійною силою розвитку нації, яка зумовлює свідоме покладання способу її суспільно-історичного буття і самореалізації. Формування національної самосвідомості відбувається на певних духовних засадах, провідними серед яких є система націознавчого знання, світогляд та мораль. У статті звернено увагу на те, що шлях особистісного розвитку і морального вдосконалення на думку Г. Сковороди лежить через працю, освіту та науку. Лише завдяки їм можна досягти найвищого блага. Показано, що світоглядні позиції Г. Сковороди щодо цієї проблематики мають релігійно-філософський та патріотичний характер, вони невідривно пов’язані із зверненнями до Біблії та християнської традиції, а тому спираються на головні християнсько-світоглядні категорії: любов, віру, щастя, мораль, патріотизм та ін. Зроблено висновок про те, що Григорій Сковорода вважав антеїзм спорідненістю етнічної спільноти із землею, природою, довкіллям загалом. Допоки людина має зв’язок з рідною землею вона не втрачає свої сили. Показано, що державна політика національно-патріотичного виховання має бути спрямована на утвердженні любові до Батьківщини та рідної землі. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/5345 |
ISSN: | 2310-9653 |
Розташовується у зібраннях: | 2022/ №4(35) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
2.pdf | 346,62 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.