Державне управління земельними ресурсами в умовах воєнного стану в Україні

Abstract

У статті проаналізовано процеси реалізації державної політики у сфері державного управління земельними ресурсами в умовах воєнного стану в Україні. В межах ієрархії державної земельної політики виокремлено чотири рівні управління земельними ресурсами. Акцентовано увагу, що основне призначення державного управління земельними ресурсами полягає у виконанні правових актів та інших рішень державних органів через регулятивний і розпорядчий вплив на суспільні відносини. Визначено склад державних інститутів, механізми та об’єкти регулювання земельних відносин в Україні. Акцентовано увагу на важливості адаптації державного управління земельними ресурсами в Україні до умов воєнного стану, що аргументується пріоритетністю продовольчої безпеки та суттєвою часткою постачання Україною продовольства на світовий ринок, яке порушено через пошкодження та забруднення вибухонебезпечними предметами більше чверті площ земельних ресурсів України та руйнування системи виробництва, переробки та постачання продовольства. Проведено ґрунтовний аналіз законодавчих ініціатив у напрямку врегулювання земельних відносин в умовах війни. Визначено, що головною метою даного напряму державного управління є необхідність мінімізувати ризики зловживань, у вигляді укладання незаконних угод, спекуляції, рейдерства та ін., які могли б суттєво прогресувати в умовах воєнного стану та відсутності належного контролю. Визначено ключові напрямки державного управління земельними ресурсами в умовах воєнного стану в Україні, серед яких – зміни в земельному законодавстві, націлені на спрощення умов земельних відносин для критично важливих галузей держави. Обгрунтовано, що основний вектор удосконалення державного управління земельними ресурсами варто спрямувати на посилення продовольчої безпеки та економічної стійкості на рівні територіальних громад.