Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/5351
Назва: | Розвиток інституту викривачів корупції в контексті європейської інтеграції України |
Автори: | Кравченко, С. О. Комашко, В. В. |
Ключові слова: | викривачі корупції європейські стандарти щодо викривачів канали повідомлень про корупцію захист викривачів винагорода викривачу зловживання імунітетом (статусом) викривача захист від завідомо неправдивих повідомлень культура викриття корупції |
Дата публікації: | 24-тра-2023 |
Видавництво: | Університет митної справи та фінансів |
Бібліографічний опис: | Кравченко С. О. Розвиток інституту викривачів корупції в контексті європейської інтеграції України / С. О. Кравченко, В. В. Комашко // Публічне управління та митне адміністрування, № 4 (35), 2022. С. 50-58 |
Серія/номер: | Публічне управління та митне адміністрування;№ 4 (35), 2022 |
Короткий огляд (реферат): | У статті, виходячи з положень Директиви Європейського Парламенту і Ради ЄС про захист осіб, які повідомляють про порушення законодавства Союзу 2019/1937, виділені недоліки вітчизняного законодавства щодо регулювання питань функціонування інституту викривачів корупції. До таких недоліків віднесено: дещо різні та досить вузькі тлумачення поняття "викривач" у Законі України "Про запобігання корупції", кримінальному та адміністративному законодавстві; недостатній рівень ефективності, зручності та безпеки механізмів прийняття й опрацювання повідомлень викривачів корупції; недоліки механізмів захисту викривачів від переслідувань та розкриття інформації про них; слабку дієвість законодавчих положень щодо винагороди викривачам; обмеженість санкцій щодо фізичних та юридичних осіб, які переслідують викривачів; неврегульованість відповідальності за зловживання імунітетом викривача; відсутність захисту від завідомо неправдивих повідомлень. Виходячи з виявлених недоліків, визначені наступні основні напрями розвитку інституту викривачів корупції в контексті європейської інтеграції України: – розширення кола осіб, які можуть отримати статус та гарантії захисту викривача, зміна підходу щодо винагородження викривачів; – розвиток механізмів прийняття і опрацювання повідомлень викривачів, зокрема, через Єдиний портал повідомлень викривачів та особисті зустрічі з ними відповідальних посадових осіб, удосконалення процедур розслідування повідомлень про корупційні злочини; – доповнення Закону України "Про запобігання корупції" спеціальною статтею "Заборона переслідування викривача", запровадження кримінальної або адміністративної відповідальності за усі форми переслідування викривача та відповідні погрози; – унормування заходів з відповідальності за зловживання імунітетом викривача та попередження такого; – розвиток механізмів захисту осіб, які постраждали від неправдивих повідомлень; – прийняття у перспективі спеціального закону для комплексного регулювання питань діяльності інституту викривачів. Досліджено також важливість формування антикорупційної культури як складової культури суспільства. Це потребує зміни світоглядних установок у суспільстві за допомогою широкого комплексу заходів, розрахованих на досить тривалий час з урахуванням вітчизняної специфіки. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/5351 |
ISSN: | 2310-9653 |
Розташовується у зібраннях: | 2022/ №4(35) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
8.pdf | 377,24 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.