Нормативно-правове регулювання здійснення фінансового контролю за утворення та функціонування залізничного транспорту загального користування

Abstract

Актуальність статті полягає в тому, що одним із пріоритетних напрямків розвитку законодавства в Україні є вдосконалення транспортного законодавства, яке має повніше відповідати завданням, змісту та умовам життєдіяльності зазначеної галузі цивільного права. Проаналізувати сучасний стан правового регулювання перевезень залізничним транспортом можливо лише дослідивши його історію. У статті проведено аналіз нормативно-правове регулювання здійснення фінансового контролю за утворення та функціонування залізничного транспорту загального користування. Визначено, що під терміном «правове регулювання» слід розуміти систему державних норм, правил та процедур, які регулюють поведінку фізичних і юридичних осіб в певній сфері правовідносин та встановлюють порядок взаємодії між ними. Основна мета правового регулювання полягає в забезпеченні правопорядку та захисті прав і свобод суб'єктів певних правовідносин відповідно до встановлених норм. Законодавство про здійснення фінансового контролю залізничного транспорту загального користування складається з різного роду нормативно-правових актів, зокрема Бюджетним кодексом України, Господарським кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кримінальним кодексом України, Законами України, Постановами та Розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також низкою Наказів центрального органу виконавчої влади, який уповноважений на реалізацію державної політики у сфері фінансового контролю. Зроблено висновок, що нормативно-правова база здійснення фінансового контролю за утворенням та функціонуванням залізничного транспорту загального користування є досить обширною та становить собою систему законів та підзаконних актів, що встановлюють правила та процедури фінансового контролю за діяльністю залізничного транспорту загального користування з метою забезпечення ефективного використання коштів, підвищення транспортної безпеки та якості послуг, а також зменшення ризику фінансових порушень та як наслідок, спричинення збитків, які створюються та вдосконалюються для забезпечення ефективного функціонування залізничного транспорту загального користування.