Вебінар як форма організації навчання і консультаційної підтримки неповнолітніх осіб, засуджених до обмеження/позбавлення волі

Abstract

Метою публікації визначено: розкрити особливості організації і проведення вебінару як форми інтенсивної практики організації викладання і консультаційної підтримки неповнолітніх осіб, засуджених до обмеження/позбавлення волі. Серед нових завдань соціально-виховної роботи в організації інтелектуальних занять неповнолітніх осіб, засуджених до обмеження/позбавлення волі важливе значення посідає проблема формування системного критичного мислення. Педагог-вихователь у контексті викликів сьогодення має на підставі свідомого осмислення дидактичного матеріалу освітньої компоненти з конкретної теми формувати здатність такого здобувача освіти до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел, здатність вчитися та оволодівати знаннями, критично осмислювати і творчо використовувати набуті знання у новій ситуації. У статті приділено увагу використанню такої форми, як вебінар. Вебінар як форма змішаного чи онлайн навчання. Вебінар означає семінар, проведений з використанням мережевих ресурсів. У статті наголошено, що вебінар реалізує навчальні і розвивальні цілі не лише змістом, але й форматом організації, процедурами підготовчих етапів його проведення тощо. Вебінар, як і семінар, передбачає інтерактивність у спілкуванні учасників. Така інтерактивність може бути запланованою у канві виступу спікера (головного доповідача, викладача чи здобувача). Також інтерактив учасників можливий у формі спічу за основною темою. У такому випадку заздалегідь учасники мають бути повідомлені про необхідність завчасної підготовки, вимоги дотримання регламенту і правил синхронного комунікування. Також інтерактивність учасників вебінару може відбуватися через реакції, чат зустрічі, найзручніша для організатора вебінару. У статті акцентовано увагу на можливостях вебінарів для способів розширення соціально-педагогічних послуг. Наприклад: індивідуальний корекційний супровід процесу відновлення знань і загальних компетентностей з орієнтування в нових умовах життєдіяльності під час провадженого воєнного стану, індивідуальне чи групове консультування щодо формування в особи, яка відбуває чи відбула покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, правомірної соціальної поведінки, інформування таких осіб відомостями про соціальну рекламу, національну фільмографію, літературними джерелами патріотичного спрямування, заходами, спрямованими на утвердження національної ідентичності і свідомої громадянської позиції. Для стабілізації психо-емоційного стану таких осіб важливо чітко об’єктивувати сферу потреб і ресурси їх задоволення в умовах реального часу і специфіки воєнного стану, надавати чіткі, прості консультації щодо збереження і поповнення ресурсу психологічної стійкості у складних життєвих обставинах. Щодо організації відпочинку і дозвілля, то соціально-педагогічні послуги у цій площині можуть бути спрямовані на інформування і долучення до соціально значимого волонтерства, громадських робіт з відновлення життєдіяльності установи, громади. У статті наголошено, що саме активація громадянської позиції сприятиме формуванню правомірної соціально цінної поведінки неповнолітніх осіб, засуджених до обмеження/позбавлення волі.