Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://212.1.86.13:8080/xmlui/handle/123456789/5591
Полная запись метаданных
Поле DCЗначениеЯзык
dc.contributor.authorГригораш, О. В.-
dc.date.accessioned2023-08-10T10:14:43Z-
dc.date.available2023-08-10T10:14:43Z-
dc.date.issued2023-08-10-
dc.identifier.citationГригораш О. В. (2022). Моделі фінансування та якість вищої освіти в країнах ОЕСР. Вісник Херсонського національного технічного університету. 2022. №4. С.81 – 88.uk_UA
dc.identifier.issn2078-4481 (Print)-
dc.identifier.urihttp://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/5591-
dc.description.abstractУ статті проведено аналіз взаємозв’язку видатків на вищу освіту та якості вищої освіти з моделями фінансування вищої освіти в країнах ОЕСР та їх кластерного розподілу на основі описаних критеріїв. Охарактеризовано дві моделі фінансування вищої освіти: одна заснована на джерелі фінансування та можливості впливу закладів освіти на систему вищої освіти (запропонована В. Praneviciene), інша заснована на джерелі фінансування та ступені державного регулювання (запропонована О. Кукліним). Проведено групування країн ОЕСР на основі критеріїв обсягу фінансування вищої освіти у розрахунку на одного студента та показником якості вищої освіти за рейтингом U21 із застосуванням IBM SPSS Statistics на основі методу кластеризації Уорда із використанням квадрату евклідової відстані, стандартизацію змінних здійснено на основі Z-оцінок. У результаті групування 23 країн сформовано 5 кластерів, причому перший кластер з найвищим рівнем видатків у розрахунку на одного студента та рівнем якості вищої освіти за рейтингом U21 представлено однією країною – США. Сформовано матрицю зв’язку моделей фінансування вищої освіти в країнах ОЕСР та їх кластерного розподілу на основі описаних критеріїв обсягу видатків та якості вищої освіти. На основі аналізу матриці виявлено, що у США за обома класифікаціями застосовується ринкова модель. У даному випадку це пояснюється високим рівнем соціально-економічного розвитку країни: завдяки високому рівню ВВП забезпечується можливість фінансування вищої освіти переважно за рахунок приватних джерел, а держава в цілому здійснює підтримку здобувачів, які не в змозі оплатити навчання. У країнах другого і третього кластеру переважно застосовують бюрократичну або антиринкову моделі. У країнах четвертого і п’ятого кластерів існує практика застосування різних моделей.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherХерсонський національний технічний університuk_UA
dc.relation.ispartofseriesВісник Херсонського національного технічного університету;2022, №4-
dc.subjectвища освітаuk_UA
dc.subjectмоделі фінансуванняuk_UA
dc.subjectякістьuk_UA
dc.subjectкластерний аналізuk_UA
dc.titleМоделі фінансування та якість вищої освіти в країнах ОЕСРuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Располагается в коллекциях:Кафедра фінансів, банківської справи та страхування



Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.