Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/5605
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorІвашова, Л. М.-
dc.contributor.authorБондаренко, Л. І.-
dc.date.accessioned2023-08-17T07:12:04Z-
dc.date.available2023-08-17T07:12:04Z-
dc.date.issued2023-08-17-
dc.identifier.citationІвашова Л. М. Аналіз стану інституційної реформи державного управління й її наслідків за змістовно-функціональним та організаційним критеріями / Л. М. Івашова, Л. І. Бондаренко // Публічне управління та митне адміністрування, № 1 (36), 2023. С. 29-41.uk_UA
dc.identifier.issn2310-9653-
dc.identifier.urihttp://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/5605-
dc.description.abstractУ статті висвітлені процеси й результати чисельних реформ системи державного управління щодо організації діяльності центральних органів виконавчої влади та їх структурних підрозділів. Авторами проаналізовано нормативно-законодавче забезпечення реформ і напрями удосконалення організаційних аспектів діяльності державних інституцій. Охарактеризовано стан справ щодо здійснення реальних кроків з реформування структури центральних органів виконавчої, зважаючи на змістовно-функціональний аспект їх діяльності та функціонал конкретних посадових осіб. Проаналізовано особливості проведення функціонального аудиту в органах виконавчої влади з огляду на повноту охоплення поставленим до виконання завдань та їх відповідність місії, вимогам і завданням, що передбачені затвердженими Положеннями. За результатами змістовно-функціонального аналізу виокремлено напрями подальшого удосконалення діяльності виконавчих інституцій. Показано недосконалість вихідних положень сучасного функціонального аналізу, а саме: не достатнє використання критеріїв з професіоналізації і спеціалізації праці, відсутність систематизації завдань діяльності для чіткого розподілу і типізації технологій виконання функцій управління (планування, організації, контролю та ін). Підкреслено необхідність більш глибокого застосування наукових підходів під час проведення функціонального аудиту діяльності органів виконавчої влади в частині застосування ключових концепцій теорії систем та при розробці пропозицій з удосконалення організаційних структур. Запропоновано під час оцінювання результатів їх діяльності й упорядкування переліку функцій за підрозділами й посадами застосовувати сукупність таких методичних підходів: комплексний, системний, організаційний, змістовно-функціональний, процесний та інші. Це надасть змогу досягти організаційної досконалості державноуправлінської діяльності завдяки оцінювання впливу різних груп чинників на досягнення запланованих результатів. Запропоновано складники моделі проєктування побудови (модернізації) організаційних структур органів виконавчої влади, а також визначено зміст і компоненти цієї моделі. Це формує системне уявлення про державноуправлінські процеси й спонукає до створення і запроваждення системних наукових підходів з організації діяльності органів виконавчої влади задля побудови організаційно досконалих державноуправлінських структур.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherУніверситет митної справи та фінансівuk_UA
dc.relation.ispartofseriesПублічне управління та митне адміністрування;№ 1 (36), 2023-
dc.subjectзмістовно-функціональна діяльністьuk_UA
dc.subjectдержавні службовціuk_UA
dc.subjectдержавні виконавчі інституціїuk_UA
dc.subjectорганізаційні структури функціональний аудитuk_UA
dc.subjectкласифікація посадuk_UA
dc.subjectорганізаційна досконалістьuk_UA
dc.titleАналіз стану інституційної реформи державного управління й її наслідків за змістовно-функціональним та організаційним критеріямиuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:2023/ №1(36)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
5.pdf425,97 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.