Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/5907
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorВласенко, С. І.-
dc.date.accessioned2023-10-13T05:58:49Z-
dc.date.available2023-10-13T05:58:49Z-
dc.date.issued2023-10-13-
dc.identifier.citationВласенко С. І. Державна політика національної пам’яті Литовської Республіки в перше десятиліття після відновлення незалежності (1990–2000 рр.). Публічне управління та митне адміністрування, № 2 (37), 2023. С. 5-15.uk_UA
dc.identifier.issn2310-9653-
dc.identifier.urihttp://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/5907-
dc.description.abstractУ статті досліджено формування та реалізацію державної політики національної пам’яті Литовської Республіки щодо подолання радянського окупаційного минулого в перше десятиліття після відновлення незалежності (1990–2000 рр.). Проведено аналіз законодавчих та нормативних актів вищих органів влади Литовської Республіки, що дозволило визначити правову оцінку діяльності радянського окупаційного режиму як геноцид литовського народу, а також простежити основні напрями подолання радянського окупаційного минулого. Зокрема, розкрито процеси люстрації, що розпочались у литовському суспільстві відразу після відновлення незалежності. Також було досліджено питання встановлення правового статусу жертв геноциду та учасників руху опору й борців за незалежність Литовської Республіки в період 1940–1990 рр., відновлення їх прав і свобод, увічнення пам’яті, соціального забезпечення тощо. Однією з важливих складових державної політики щодо подолання радянського окупаційного минулого було забезпечення збереженості архівів Комітету державної безпеки та інших органів влади СРСР, що діяли на території Литви, а також врегулювання доступу до документів цих архівів, їх використання та дослідження. Провідною інституцією, що забезпечує реалізацію державної політики національної пам’яті в Литовській Республіці є Центр дослідження геноциду та опору населення Литви, а тому в статті приділено увагу його створенню та становленню, здійсненню управління, структурі, функціональним повноваженням, нормативному забезпеченню діяльності тощо. Також висвітлено питання політики держави щодо створення Меморіального комплексу Тускуленського парку скорботи у м. Вільнюсі як загальнонаціонального «місця пам’яті» литовського народу. Зроблено висновки щодо результатів реалізації державної політики національної пам’яті щодо подолання радянського окупаційного режиму в перше десятиліття після відновлення незалежності Литовської Республіки.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherУніверситет митної справи та фінансівuk_UA
dc.relation.ispartofseriesПублічне управління та митне адміністрування;№ 2 (37), 2023-
dc.subjectдержавне управлінняuk_UA
dc.subjectполітика пам’ятіuk_UA
dc.subjectнаціональна ідентичністьuk_UA
dc.subjectлюстраціяuk_UA
dc.subjectреабілітаціяuk_UA
dc.subjectокупаціяuk_UA
dc.subjectдерадянізаціяuk_UA
dc.subjectоргани владиuk_UA
dc.subjectЛитовська Республікаuk_UA
dc.titleДержавна політика національної пам’яті Литовської Республіки в перше десятиліття після відновлення незалежності (1990–2000 рр.)uk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:2023/ №2(37)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
1.pdf366,99 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.