Ідентифікація інституціональних проблем у сфері фінансового контролю України

Abstract

Корупція, як явище, має усталені лабіринти у системі органів публічної влади та особливо це стосується використання та розподілу державних фінансів. Зусилля на її подолання презентуються у меседжах публічних осіб та доповідях про запобігання корупції та боротьбу з нею. Фінансовий контроль визнано у світі та Україні прогресивним інструментом запобігання та викриття корупційних проявів. На основі аналізу досліджень останніх років в статті розглянуто проблеми, які унеможливлюють розвиток ефективного фінансового контролю в Україні. Обґрунтовано, що основою недосконалого функціонування органів фінансового контролю є законодавча неврегульованість щодо їх компетенцій, дублювання функцій, невідповідність форм та методів діяльності сучасним викликам. Авторкою зазначено, що назрілою проблемою в Україні є відсутність організаційно-управлінських механізмів участі громадськості та громадських організацій у здійсненні фінансового контролю та інформаційна заангажованість, що унеможливлює прогресивний економічний розвиток та визнання досягнень країни у сфері ефективності державного фінансового контролю. Означено, що інститути громадянського суспільства в сучасних умовах відіграють дедалі активнішу роль у сфері управління державними фінансами та контролю за їх використанням. Громадський контроль спрямований як на оцінку ефективності, раціональності та результативності державної фінансової політики в цілому, так і на контроль за ефективністю та законністю фінансової діяльності окремих учасників фінансової системи. За результатами розгляду питань участі громадськості та громадських організацій у сфері фінансового контролю зроблено висновок, що в інформаційному просторі серед науковців та практиків створено дискусійний майданчик, а також тривалий час простежується дискретність тематики досліджень у сфері фінансового контролю в нашій країні. Констатовано, що незважаючи ні на що, проблеми залишаються невирішеними і різні автори змушені щоразу повертатися до їх розкриття, враховуючи існуючі умови та виклики, висуваючи нові пропозиції щодо їх зсуву. Це створює підстави з формування умов для підвищення рейтингу країни за іміджевими показниками серед інших країн світу.