Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/6742
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Легка, О. В. | - |
dc.date.accessioned | 2024-09-12T12:40:07Z | - |
dc.date.available | 2024-09-12T12:40:07Z | - |
dc.date.issued | 2024-09-12 | - |
dc.identifier.citation | Легка О. В. Застосування практики ЄСПЛ при забезпеченні права на захист інформації / О. В. Легка // Правова позиція, № 4 (41), 2023. С. 37-41. | uk_UA |
dc.identifier.issn | 2521-6473 | - |
dc.identifier.uri | http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/6742 | - |
dc.description.abstract | Статтю присвячено дослідженню міжнародного досвіду та практики ЄСПЛ щодо захисту порушених прав людини у контексті захисту персональних даних. Здійснено аналіз ключових міжнародних нормативно-правових актів, які регламентують діяльність у даному напрямі. Констатовано, що вони спрямовані на гарантування як стабільності правовідносин шляхом забезпечення надійного балансу між правом людини на конфіденційність особистого життя, так і суспільними інтересами в інформаційній сфері. З’ясовано, що на сьогодні на міжнародному рівні досягнуто певної узгодженості щодо основоположних принципів та стандартів захисту інформації і відповідних основних процесуальних гарантій, які необхідно включити до національних законодавств. Проаналізовано ст. 52 Хартії Європейського Союзу про основоположні права щодо обмежень у частині щодо забезпечення гарантованих прав і свобод, а також основні міжнародні принципи та стандарти у контексті забезпечення права на захист інформації. Розглянуто рішення Європейського суду з прав людини у справах «Volker und Markus Schecke GbR та Хартмут Ейферт проти землі Гессен», «Заїченко проти України» (№2), «Ельсхольц проти Німеччини», «Кемпбелл проти Сполученого Королівства», «Леандер проти Швеції», «І проти Фінляндії» та рішення Європейського Суду «Гугл проти Маріо Костехі Гонсалеса». Проаналізовано Рекомендації Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо забезпечення захисту персональних даних під час укладення Україною міжнародних договорів, які передбачають транскордонний обмін даними. Теоретично обґрунтовано необхідність: удосконалення вітчизняного законодавства у частині, що стосується транскордонного обміну даними; доопрацювання окремих норм Закону України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» щодо дотримання права на захист інформації. Зроблено висновок, що практика ЄСПЛ у даному напрямі йде шляхом пріоритетності права на захист інформації над потенційним інтересом суб’єкта господарювання, котрому така інформація потрібна з метою надання послуг, що свідчить про доцільність врахування практики ЄСПЛ для закріплення її в нормативній площині України. | uk_UA |
dc.language.iso | uk | uk_UA |
dc.publisher | Університет митної справи та фінансів | uk_UA |
dc.relation.ispartofseries | Правова позиція;№ 4 (41), 2023 | - |
dc.subject | міжнародний досвід | uk_UA |
dc.subject | законодавство | uk_UA |
dc.subject | практика ЄСПЛ | uk_UA |
dc.subject | право на захист інформації | uk_UA |
dc.subject | GDPR | uk_UA |
dc.title | Застосування практики ЄСПЛ при забезпеченні права на захист інформації | uk_UA |
dc.title.alternative | Application of the practice of the EUHR in security rights to protection of information | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | 2023/4(41) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
7.pdf | 350,89 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.