Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/6770
Назва: Особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців
Інші назви: Features of disciplinary responsibility of civil servants
Автори: Задоя, І. І.
Ключові слова: державна служба
державні службовці
службова дисципліна
дисциплінарна відповідальність державних службовців
дисциплінарний проступок
дисциплінарні стягнення
Дата публікації: 27-вер-2024
Видавництво: Університет митної справи та фінансів
Бібліографічний опис: Задоя І. І. Особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців / І. І. Задоя // Правова позиція, № 2 (43), 2024. С. 106-110.
Серія/номер: Правова позиція;№ 2 (43), 2024
Короткий огляд (реферат): У статті досліджено сутність поняття «дисциплінарна відповідальність державного службовця» як адміністративно-правової категорії. Наведено авторське визначення поняття «дисциплінарна відповідальність державного службовця». На підставі аналізу положень Закону України «Про державну службу», з’ясовано підстави притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності. Виокремлено та охарактеризовано особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців порівняно з іншими видами відповідальності, що полягають у: 1) наявності спеціальної підстави притягнення до відповідальності: вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого законодавством; 2) наявності спеціального суб’єкта, уповноваженого приймати рішення про порушення дисциплінарного провадження, накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження; 3) законодавчому визначенні строку притягнення до дисциплінарної відповідальності: 6 місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку або 1 рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду; 4) законодавчому закріпленні процедури здійснення дисциплінарного провадження; 5) визначенні меж повноважень суб’єкта призначення щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності; 6) закріпленні обмежувального терміну проведення дисциплінарного провадження: 45 календарних днів, з можливістю його продовжити, але не більш як до 60; 7) санкційній обмеженості спеціального суб’єкта, що полягає в праві накласти на державного службовця за один дисциплінарний проступок лише один вид дисциплінарного стягнення; 8) визначенні обмежувального строку для прийняття суб’єктом призначення рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження, що складає 10 календарних днів з дня отримання пропозиції відповідної комісії або ж подання дисциплінарної комісії; 9) наданні права державному службовцю оскаржити до суду наказ (розпорядження) про накладення дисциплінарного стягнення протягом 10 календарних днів після одержання його копії; 10) встановленні обмежувального строку дії дисциплінарного стягнення: 1 рік; 11) настанні негативних наслідків: під час дії дисциплінарного стягнення (крім зауваження) заходи заохочення до державного службовця не застосовуються. Встановлено, що застосування до державних службовців можливе лише за наявності фактичної, юридичної та процесуальної підстав.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/6770
ISSN: 2521-6473
Розташовується у зібраннях:2024/2(43)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
23.pdf609,06 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.